У КМДА ліквідували Сектор велорозвитку. Чому це погана новина для міста

Сектор розвитку веломережі — спеціальний підрозділ, який працював з 2018 року у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА і займався проєктуванням нових велодоріжок у Києві, але 9 червня 2023 року стало відомо, що цей сектор ліквідували. Першою про це повідомила громадська організація "Київ – велосипедне місто".

Сектор велорозвитку було створено у 2019 році, а головним досягненням підрозділу стала рекордна кількість велодоріжок, облаштованих у Києві за понад три роки роботи сектору. Так, веломережа Києва збільшилась із 69 до 220 км, у місті з'явилося понад 1600 велопарковок, а підхід до проєктування велоінфраструктури став прогресивнішим. У чому тоді причина його ліквідації?

LIGA.Life звернулась із цим питанням до КМДА і попросила обґрунтувати рішення про ліквідацію велосектору. Крім того, ми поговорили із представниками організації "Київ – велосипедне місто", яка з 2017 року займається популяризацією велоруху і є активним учасником велоспільноти столиці. Ми запитали у велоактивістів, що, на їхню думку, стало причиною ліквідації Сектору велорозвитку та чому це погано для Києва.

Позиція велоактивістів

Представники громадської організації "Київ – велосипедне місто" переконані, що передумовою ліквідації Сектору веломережі було призначення на посаду директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслана Кандибора у 2021 році.

"Керівник транспортної сфери столиці є людиною, яка має консервативні погляди на розвиток міста і транспорту, не розуміється на сучасних підходах до транспортного планування і сталого розвитку", — заявляють в організації. 

Із самого початку своєї каденції Кандибор "ставився із неприхованим скептицизмом" до головних проєктів, які напрацював і координував Сектор веломережі за три роки роботи, вважають велоактивісти.

"Зокрема, він різко виступив проти облаштування велосипедних доріжок і наземних пішохідних переходів у проєкті капітального ремонту Хрещатика", — зазначають в організації.

У велоспільноті наголошують, що ліквідація Сектору велорозвитку є прямим порушенням Концепції розвитку велоінфраструктури (затвердженої Київрадою у 2018 році), згідно з якою "у Києві має бути створений відповідальний структурний підрозділ в структурі КМДА, який відповідатиме за розвиток велоінфраструктури у місті". Оскільки цю Концепцію ухвалила Київрада, то це автоматично є порушенням і рішення Київради.

Що кажуть у КМДА

У своєму запиті до Департаменту інфраструктури КМДА LIGA.Life попросила підтвердити або спростувати ліквідацію велосектору, а також обґрунтувати відповідне рішення, якщо воно відповідає дійсності. Однак прямої відповіді на ці питання нам не дали. 

Тоді ми зв’язались із пресслужбою Департаменту інфраструктури телефоном. І лише у телефонній розмові нам підтвердили інформацію про ліквідацію Сектору розвитку веломережі:

"Сектор ліквідовано, так. Проте питання, які вирішував цей сектор, ними сьогодні займається відповідний відділ, зокрема питання розвитку велосипедної інфраструктури включені у його роботу", — повідомили у пресслужбі. 

На прохання пояснити, чому велосектор було ліквідовано, у пресслужбі Департаменту відповіли: "У нас вже є відповідний відділ, який займається цими питаннями. У нас немає потреби в окремо виділеному секторі".

Також зазначили, що фахівців, які раніше працювали у Секторі велорозвитку, не було звільнено, а тепер вони працюють у ЦОДР ("Центр організації дорожнього руху"). "За фактом, окремого сектору немає. Але схеми, які проєктував цей сектор, ідеї — його фахівці й зараз це роблять, просто в іншому структурному підрозділі", — наголосили у пресслужбі.

Водночас представники організації "Київ – велосипедне місто" у коментарі LIGA.Life сказали, що КМДА не переводила фахівців велосектору у ЦОДР, а вони були звільнені ще у серпні 2022 року. 

"Вони не могли перевести працівників у комунальне підприємство, тому що Сектор розвитку веломережі — це державна служба, а ЦОДР — не державна служба, це підприємство комунальної форми власності. Немає такої практики, щоб переводити держслужбовців у комунальне підприємство", — зазначили велоактивісти.

LIGA.Life попросила у Департаменту інфраструктури розповісти про плани з розвитку веломережі у Києві на 2023 рік. Отримали коротку відповідь: "Нині ми активізували роботи з реалізації проєктів, розпочатих до війни, в яких, звісно, є роботи, пов’язані з організацією велосипедної мережі".

Запевняють, що зараз робота спрямована на втілення Концепції розвитку велосипедної інфраструктури Києва й обіцяють "обов’язково залучити консультації з громадськістю та велоспільнотами". 

Чим займався Сектор велорозвитку у КМДА

У перший же рік роботи велосектору у КМДА темпи влаштування велосипедної інфраструктури збільшилися у понад два рази, кажуть в організації "Київ — велосипедне місто".

"А 2021 року в столиці були облаштовані рекордні 85 км велодоріжок. Загальна протяжність веломережі за 3,5 роки зросла із 69 до 220 км. Кількість локацій з велосипедними парковками у столиці збільшилася удвічі — до 1486, які рівномірно розміщені в усіх районах міста", — розповіли в організації.

За ініціативи Сектору, при Департаменті інфраструктури було створено робочу групу "Київська майстерня міста", яка щотижня організовувала зустрічі із комунальниками та громадськістю, де розробляли ідеї, як покращувати веломережу в усіх районах Києва та робити її повноцінною. Сьогодні ця робоча група більше не працює, кажуть велоактивісти.

Завдяки роботі велосектору у Києві не лише з’являлись нові велодоріжки, а й нові смуги для громадського транспорту — зокрема, на вулицях Лаврській, Генерала Алмазова, Великій Житомирській, Солом'янській та Князів Острозьких.

Також смуги громадського транспорту запроєктували у капітальному ремонті проспекту Володимира Івасюка та бульвару Лесі Українки. Втім Департамент інфраструктури їх прибрав з проєкту, запевняють в організації. 

"Сектор організації веломережі впровадив у 2021 році проєкт, який громадськість обстоювала ще з 2016 року — створення пішохідної зони на Бессарабській площі", — наголошують активісти.

До того ж фахівці підрозділу розробили проєкти реконструкції вулиць Глибочицької та Дмитрівської, у яких пріоритет надавався трамвайному руху. Ці проєкти передали КП "Київпастранс", але їх підприємство не взяло до уваги.

"Фактично, Сектор, який складався з двох співробітників, виконував роботу з різних сфер транспорту за бездіяльності штату Департаменту на 150 співробітників", — заявляють активісти. 

Чому ліквідація велосектору — це погано для Києва 

Велосектор координував весь розвиток велосипедної інфраструктури Києва. Тепер, після його ліквідації це відбуватиметься "хаотично, без співпраці всіх міських служб". 

"Для користувачів це буде означати, що замість 80 км веломережі на рік облаштовуватимуть 5 км, які до того ж не становитимуть єдиної мережі. Велосипедна смуга на одній вулиці перериватиметься, не переходячи у велосипедну смугу на іншій вулиці", — пояснюють в організації.

Додають, що тепер житлові райони Києва не поєднуватимуться із магістральними веломаршрутами квартальною веломережею, доповненою засобами підвищення безпеки.

Зниження якості й темпів розвитку велоінфраструктури призведе до підвищення рівня автомобілізації у місті. А це своєю чергою може спричинити збільшення кількості ДТП, зокрема з вразливими учасниками руху — пішоходами та велосипедистами. 

"Якщо не пропонувати мешканцям безпечні та комфортні умови пересування альтернативними видами транспорту, вони будуть жити мрією назбирати на авто і зрештою стануть частиною заторів", — зазначили в організації.

Ліквідація велосектору негативна для міста й тому, що фахівці цього підрозділу закладали у своїх проєктах більш сталі рішення у розвитку міста.

Тож тепер залишаються нереалізованими багато комплексних проєктів, які передбачали якісну веломережу, покращення пішохідної інфраструктури, пріоритизацію громадського транспорту, упорядкування паркувального простору і дорожнього руху.

"Поновити діяльність Сектору організації веломережі КМДА можна хоч завтра, якщо буде політична воля. Наразі керівництво міста вважає, що цей напрямок розвитку — "не на часі". Втім, нагадаємо, що велосипед — транспорт, який допомагав українцям під час евакуацій у надзвичайних ситуаціях, який покращує здоров'я і заощаджує кошти, який декларує наш європейський вектор розвитку", — підсумовують велоактивісти.