У Києві півтора місяця не косили траву у кількох районах. Пояснюємо плюси такого рішення

Сезонне скошування трави у Києві більше схоже на акт агресії, аніж на догляд за газонами. По-перше, це — надмірне шумове забруднення міста та забруднення повітря викидами газонокосарок. По-друге, замість зелених та акуратних газонів ми часто отримуємо пожовклі, випалені на сонці пустирі. До цього призводить надто часте й неправильне скошування трави, через це газони не встигають відновитись, вигорають на сонці й мають непривабливий вигляд.

На початку травня у КМДА заявили, що проведуть у Києві експеримент — на 25 ділянках тимчасово взагалі відмовляться від скошування. Крім цього, ще стільки ж ділянок у місті планують засіяти декоративними луками та застосувати "підхід натурального росту трав". 

LIGA.Life звернулась із запитом до КМДА і запитала, які результати експерименту на цей час та чи можна вважати його успішним. Також ми поспілкувались з експерткою з природоорієнтованих міських рішень і попросили пояснити, чому скошування газонів у місті має більше мінусів, аніж плюсів.

Що відповіли у КМДА

В Управлінні екології та природних ресурсів КМДА у відповідь на запит LIGA.Life пояснили, що експеримент із частковою відмовою від скошування газонів вирішили провести у "зв'язку зі зверненнями громадськості". Кажуть, що наразі бачать позитивні результати.

"На сьогодні комунальні підприємства з утримання зелених насаджень Києва зазначають, що обрані ділянки в межах експерименту набули привабливого естетичного вигляду, відтворюють природні екосистеми з розвитком і збереженням біологічного різноманіття", — прокоментував LIGA.Life очільник управління Юрій Бахмат.

Водночас він додав, що оцінити ефективність експерименту "можна буде восени, наприкінці вегетаційного періоду". 

На питання, чи планує КМДА збільшувати кількість ділянок без скошування трави, Бахмат відповів: "Доцільність подальшої реалізації експерименту встановимо за підсумками опрацювання отриманих результатів".

Бахмат додав: щоб убезпечити мешканців від кліщів, експериментальні ділянки обробляли акарицидними засобами, зокрема у Дніпровському, Солом'янському та Шевченківському районах.

Ми також запитали в Управлінні екології, яку суму Київ витрачає на скошування трави загалом у місяць. Однак на це питання там не відповіли, сказавши, що гроші беруть з "бюджету на утримання зеленого господарства міста", але окремо коштів на скошування не виділяють.

Не лише "тішити око": яка роль газонів у місті 

Більшість містян сприймають газон виключно як щось естетичне й декоративне. Мовляв, газон має бути "для краси" або слугувати місцем для пікніка чи вигулу собак. Таке сприйняття хибне й нав’язане масовою культурою, фільмами та рекламою. 

Насправді ж газони мають бути функціональним елементом у місті, а не просто "для краси", пояснює LIGA.Life аналітикиня громадської організації "Плато" Анжеліка Зозуля. ГО "Плато" займається адаптацією міських просторів до наслідків кліматичних змін, зокрема, втілює природоорієнтовані рішення. 

"Ми переконані, що кожен з елементів зелених насаджень в місті має не тільки тішити око, він так само може виконувати певну функцію: очищувати та зволожувати повітря, знижувати температуру, затримувати дощову воду після злив", — пояснює експертка.

До того ж газони бувають різними, і партерний газон (ідеальний, рівний та яскраво зелений) має бути не скрізь — його доцільно створювати лише в рекреаційних зонах, тобто в парках, а також поруч з архітектурними ансамблями, коли потрібно підкреслити унікальність певної споруди. Такі газони справді потрібно регулярно поливати й викошувати (18-20 разів за сезон), щоб вони зберігали свою декоративність.

"Якщо ми говоримо про узбіччя доріг, промислові зони, прибудинкові території, то тут можемо вже відійти від розуміння стандартного партерного газону і застосовувати інші типи, відповідно до призначення та потреб цієї території", — пояснює Анжеліка.

Наприклад, на автомагістралях, де дуже інтенсивний трафік, доцільніше використовувати газони лучного типу — їх варто висаджувати на смугах, які розділяють автомагістралі, або на узбіччях. Такий тип газонів там доцільний, бо: 

— дозволяє знижувати шумове забруднення;

— затримує дрібнодисперсний пил, який є наслідком викидів автомобілів.

Як треба (і як не треба) доглядати за газонами

Традиційно у містах більше уваги звертають на проблеми дерев, кущів, чагарників, але не газонів. Зазвичай усе зводиться до їх банального скошування — це вказано також у Правилах догляду за зеленими насадженнями Києва, які Київрада ухвалила 2008 року і якими нині керуються столичні комунальники.

"Правилами вказано, що скошування — основний метод догляду за газонами", — прокоментував LIGA.Life Юрій Бахмат. Він уточнив, що кратність покосу залежить від швидкості росту газону, погодних умов, його розташування. В середньому в Києві — це від 4 до 12 покосів за сезон.

Утім, догляд за газонами не повинен зводитись лише до їх викошування газонокосарками, наголошує Анжеліка Зозуля. 

"Газони — це близько 50% зелених насаджень у місті, й вони так само потребують фахового догляду, який має бути раціональним, обдуманим і, власне, допомагати газонам виконувати свою роль. Не лише естетичну, але й функціональну", — каже вона й додає, що йдеться щонайменше про регулярний полив, підсівання та аерацію газонів.

Такого догляду в українських містах зазвичай немає, оскільки, на думку Зозулі, у комунальних службах не вистачає відповідних фахівців, які б могли спланувати правильний догляд за газонами.

По-друге, у бюджетах зазвичай нестача коштів на те, щоб закласти усі види догляду. Також має бути відповідний запит на догляд за газонами від громади.

"Місту потрібне зонування — на рівні громади має відбуватись інвентаризація: де у нас є газони, якого типу чи призначення вони мають бути. І вже тоді слід правильно планувати догляд, щоб ці газони були не тільки красивими, а й корисними для міста", — пояснює вона.

Експертка додає, що насправді скошування — процес необхідний, і періодично він має відбуватись. Але кратність скошування треба суттєво зменшити або ж взагалі виключити на певних ділянках. 

Іншою проблемою є висота скошування трави — згідно з правилами, газонокосарі мають скошувати траву не нижче рівня 3-5 см. Але на практиці скошування часто відбувається "під нуль".

"Якщо ми говоримо про газони та їх скошування — це саме той випадок, коли бездіяльність може дати більше ефекту, аніж пошук якихось рішень", — підкреслила Анжеліка. 

Які недоліки надто частого скошування трави

Порушувати питання про повну відмову від викошування газонів у містах не варто. Однак, на думку Анжеліки Зозулі, точно потрібно переглянути "варварську" практику, яка актуальна в українських містах — ідеться про викошування нижче норми, викошування у дощ та спеку чи надмірно часте викошування. Ми попросили експертку назвати основні мінуси такої "традиції":

1. Деградація ґрунтів. Процес відбувається так: через те що скошені рослини стають ослабленими, у них послаблюється коренева система.  Як наслідок – вони перестають утримувати вологу й укріплювати структуру ґрунту. Тоді ґрунт розпорошується, пересихає, тріскається і деградує. Це дуже погано для міста, адже відновлення ґрунтів — це тривалий процес, який займає багато років. 

2. Погіршення місцевого біорізноманіття. Якщо траву викошувати надмірно часто, то ми спричиняємо й деградацію самих рослин, адже так зменшується кількість видів, а також — кількість живих організмів, які були невіддільною частиною міської екосистеми. 

3. Погіршення якості повітря. Часте або надмірне викошування позбавляє нас трав’яного покрову, який суттєво може покращувати якість повітря — це і зволоження, і затримка дрібнодисперсних частинок, і виділення кисню.

"Є дослідження, які показують, що газони можуть бути більш ефективними з точки зору очищення повітря, аніж дерева. Але зазвичай такі речі, як якість повітря, — це те, що ми не можемо побачити та помацати", — зазначає експертка. 

І додає:о якби перед мешканцями стояв вибір — трава на рівні 30 см і чистіше повітря чи вистрижений газон і проблеми зі здоров’ям, то люди обирали б перший варіант, який "цілком серйозно зберігає декілька років життя".

4. Порушення водного балансу. Через надмірно часте викошування рослини втрачають можливість затримувати дощову воду в екосистемі. Як наслідок — вона починає створювати проблеми для нас: вода підтоплює окремі місцеві локації або перевантажує каналізацію. 

Тобто дощова вода як цінний природний ресурс має залишатись в екосистемі — натомість через скошування трави вона потрапляє в систему очисних споруд. "І ми як платники податків знову платимо кошти за те, щоб очищувати цю і без того чисту воду. Тільки тому, що не вміємо з нею правильно поводитись", — іронізує Анжеліка. 

5. Нераціональне використання коштів. Більшість газонокосарок — це тримери, які працюють на бензині. Окрім того, що вони забруднюють повітря й створюють додаткове шумове забруднення, з бюджетів громад витрачаються нераціонально великі суми на їхню роботу. Ці кошти можна було б спрямувати на інші, більш сталі елементи озеленення — наприклад, багаторічні насадження чи вертикальне озеленення. 

"Це, мабуть, найбільш доречний аргумент, який потрібен мешканцям і громадам, щоб відмовитись або зменшити інтенсивність скошування трави", — підсумовує Анжеліка Зозуля.