RU
Пояснення

Огляд | Воєнні прогнози від астрологів. Чому ми слухаємо екстрасенсів, особливо під час війни

9 хвилин
Чому ми віримо в гороскопи, слова екстрасенсів та астрологів, особливо під час війни - Фото
Фото: Depositphotos
20.01.2023, 10:00

Пояснюємо, що змушує людей слухати передбачення та прогнози астрологів, вірити в гороскопи та керуємося забобони

Понад 21 800 матеріалів-передбачень від екстрасенсів, астрологів, тарологів, мольфарів, нумерологів та медіумів опублікували українські медіа за період 24 лютого 2022 – 16 січня 2023. У сумі вони набрали понад 150 млн переглядів. 

Про це свідчать результати аналізу, який провела онлайн-система медіамоніторингу та репутаційного менеджменту Semantrum на замовлення LIGA.Life.

Найбільшу кількість таких матеріалів опублікували у квітні 2022 року – понад 5800. Для порівняння: у листопаді – майже 1200. Серед топмедіа з таким контентом – Obozrevatel, Zaxid.Media, Телеграф.com.ua, УНІАН та Znaj.ua. А найбільш згадувані "експерти" – астролог Влад Росс, екстрасенс Макс Гордєєв, екстрасенс та таролог Людмила Хомутовська.

Згідно зі статтею Detector.Media, українські ЗМІ публікують такий контент для збільшення переглядів. Але який мотив мають читачі? Що змушує їх клацнути на статтю/відео/подкаст з воєнними прогнозами від астролога?

Про це LIGA.Life поговорила з психологинею у методі когнітивно-поведінкової терапії Юлією Джежелій

Магічне мислення

Реальність досить складна, динамічна та має багато непередбачуваного. Велика кількість подій навантажує мозок. Йому важко обробляти величезний масив інформації. Тож людина шукає те, що може впорядкувати та зробити реальність простішою.

Та це не все. Складна реальність викликає неприємний емоційний стан. Згадайте, як вам складно виконувати нові завдання, коли інформація сиплеться з усіх сторін. Виникає емоційний дистрес, з яким мозок намагається справитись. 

Один зі способів спрощення сприйняття інформації – вибіркова увага, пошук взаємозв’язків між подіями та аналогій з минулим досвідом. Вони можуть бути хибними. Та, з іншого боку, допомагають людині швидше орієнтуватися у ситуації й підготуватися до дій.

Наприклад, ви запізнились на роботу, пролили на себе каву та ще й отримали зауваження від керівника. Це сукупність подій, які в цій ситуації не пов’язані між собою. Адже ви запізнились, бо вийшли з дому пізніше. Пролили каву, бо зачепились за ніжку стільчика, а зауваження отримали через невиконане вчасно завдання.

Однак у новинах ви прочитали про ретроградний Меркурій. Замість того, щоб проаналізувати причину кожної події, ви пов’язуєте їх між собою одним виправданням – зворотним рухом Меркурія. Мозок задоволений, ви заспокоїлись: "Хух, це не я. Це все космос".

Пошук у випадкових подіях взаємозв’язків, яких насправді не існує, – це прояв магічного мислення. Саме воно є підґрунтям віри в астропрогнози, гороскопи, забобони, гадання чи слова екстрасенсів.

Його ознаки:

  • Віра в те, що є хтось/щось, хто своєю волею робить реальність саме такою. Наприклад, ретроградний Меркурій.

  • Переконання, що думки пов’язані з подіями. Наприклад, людина подумала, що її співрозмовник зараз чхне. Так і сталося. Результат: "Отже, мої думки впливають на те, що відбувається в реальності!" Попри те, що це одиничний збіг.

"Думки можуть впливати на настрій та дії, але не на всесвіт. Наприклад, ви недоспали 2 год вночі та фокусуєтесь на думці, що не виспались. Від самонавіювання і віри в ці думки можете відчувати більшу сонливість, втому або головний біль. Але раптове вимкнення світла в момент роздумів про недосипання і бажання піти у ліжко – це не наслідок впливу ваших думок. Це наслідок роботи енергомереж", – додає Юлія.

  • Віра в слова людей, які говорять впевнено та переконливо. Спробуйте порівняти науковий матеріал та статтю з прогнозами від екстрасенсів. Вчений зазвичай не використовує вираз: "Я точно знаю". Натомість скаже: "На основі результатів дослідження можемо зробити певні висновки. Є зв'язок та ймовірність. Проте потрібні додаткові дослідження для підтвердження". Для мозку це складно, незрозуміло та непереконливо. Натомість екстрасенс з впевненістю буде говорити, що війна точно закінчиться у квітні, що змусить вас повірити в це, хоча б на секунду.

  • Людина спирається лише на доступні знання. Тобто бачить у реальності тільки те, що на поверхні. Результат – мозок упускає інші факти та погляди. Так виникає помилка підтвердження – людина обирає лише те з реальності, що вкладається в її поточне розуміння світу. Наприклад, гороскоп вам передбачив приємну зустріч. Так ви зустріли свого майбутнього партнера. Помилка підтвердження: "Це відбулось саме через гороскоп!" Однак це обмежене бачення реальності. 

"Подивіться ширше на ситуацію. Гороскопи пишуть та публікують щодня. Більшість з них не відповідають реальним подіям. Однак ви звернули увагу на це передбачення саме через збіг у житті. Тобто мозок проігнорував незбіжності, але помітив збіг", – додає Юлія.

Магічне мислення - нормальний етап розвитку дитячої психіки у 3-5 років. Однак також присутнє на певному рівні у більшості дорослих. Еволюційно воно допомагає зменшити енерговитрати мозку та емоційний дистрес. Проте його домінування у дорослих людей може бути ознакою нерозвиненого критичного мислення або навіть деяких психічних розладів.

Чому хочеться вірити в передбачення під час війни

До повномасштабного вторгнення у більшості з нас була більш-менш передбачувана реальність. Після 24 лютого вона зруйнувалась. Все, що відбувається навколо, – незрозуміле, непередбачуване, страшне. Посилюється тривога: "Як жити далі?".

"Вихід з мильної бульки стабільного життя – "гарна" передумова для активації магічного мислення", – пояснює експертка.

У цей час активується острівцева кора мозку та мигдалеподібне тіло. Людина відчуває такі емоції, як страх, злість тощо. Паралельно пригнічується активність лобної кори мозку, яка допомагає змінювати емоції та прогнозувати наслідки дій. 

Результат – через вплив емоцій людина більш схильна повірити в емоційно забарвлену інформацію. Наприклад, що війна закінчиться за 2-3 тижні.

"Передбачення від астрологів, екстрасенсів, ворожок у цей час відіграють роль ілюзорних стабілізаторів реальності. Сприймаючи їх, ми ніби захищаємо свою структуру реальності, яка зруйнувалась. До того ж під час війни майбутнє – невизначене та невідоме, що лякає. А прогнози дають уявний шанс передбачити його".

Інша потенційна причина – ефект ілюзорної правди. Якщо прогноз "війна закінчиться до літа" повторюється в різних джерелах десятки разів, то навіть людина, яка бачить докази іншого та має розвинене критичне мислення, може в це повірити. 

"Брехня, повторена багато разів, стає правдою. На цьому ефекті базується пропаганда. Росіянам роками повторюють про те, що в Україні є нацисти. Через ефект ілюзорної правди все більше людей з часом починають вірити у це, як у беззаперечну реальність", – додає Юлія.

Вірите в астропрогнози – чекайте розчарування

Віра в передбачення та прогнози тарологів, екстрасенсів, мольфарів – тип захисної поведінки. Вона дає ілюзію контролю. Однак у довгостроковій перспективі це зменшує толерантність до невизначеності.

Результат – посилення тривоги та можливе розчарування, коли прогнози не співпадають з реальністю.

"Віра в гіпероптимістичні прогнози може шкодити людині – додавати емоційного дистресу та призводити до дій, які суперечать її добробуту. Результати спостережень показали, що в таких випадках люди швидше розчаровуються і через це мають більший ризик розвитку депресії, ніж люди, які критично оцінюють ситуацію", – пояснює психологиня.

Як це виглядає на практиці: ви повірили, що війна закінчиться за 2-3 тижні. Минув час, війна триває. Це дуже вас розчаровує і збільшує ризик щонайменше тривалого погіршення настрою. У довгостроковій перспективі вам буде набагато складніше та гірше переносити тривалість воєнних дій. Це зменшує психологічну стійкість (резильєнтність) та здатність психіки миритися з реальністю, яка є насправді.

Читайте також: Ми обираємо – бути безпорадною жертвою чи творцем життя. Розмова з психотерапевтом


Як не потрапити в пастку магічного мислення

  • Визнайте, що мозок може помилятися. Він має когнітивні викривлення, ефект ілюзорної правди та шукає зв'язки між подіями. У методі когнітивно-поведінкової терапії радять: "Не вірте всьому, що каже ваш мозок". Ставте собі запитання: "Чи дійсно мої думки відповідають фактам?"

  • З особливою ретельністю перевіряйте ту інформацію, яка подобається вашому мозку

  • Зрозумійте, що негайне задоволення бажання – рідкість. Позитивний прогноз від астролога – короткострокова ілюзія спокою. Фокусуйтесь на конкретних діях, які можуть зробити життя кращим у довгостроковій перспективі. Лише від вас і ваших дій залежить якість життя навіть в умовах війни, а не від прогнозів екстрасенсів.

  • Не втягуйте себе у захисну поведінку. "Ловіть себе" на тому, який контент споживаєте та якими забобонами керуєтесь. Поплювати через плече та постукати по дереву не зроблять вас більш везучим. Це лише забере час, енергію і відволіче від дій, які дійсно допоможуть покращити реальність.

І головне – вивчайте принципи критичного мислення. Його можна розвивати, як у дитинстві, так і дорослому віці. Професор Скотт Лілієнфельд виділяє такі принципи:

  1. Надзвичайні теорії вимагають надзвичайних доказів. Піддавайте сумніву кожне голосне твердження та шукайте докази його правдивості. Ви можете вірити астрологам та ворожкам. Але на що спираються їхні твердження? Чи можна перевірити їх слова на практиці?
  2. Теорія має бути потенційно спростовною. Приклад неспростовної теорії – аналогія "чайник Рассела". Уявімо, вам хтось сказав, що навколо Сонця крутиться маленький чайник, який ви ніколи не зможете побачити. Спростувати це твердження ви не можете, бо це неможливо перевірити. Тож не варто вірити тим твердженням, які не підлягають перевірці.
  3. Визначення конкурентних гіпотез. Перш ніж робити висновки на основі "експертності" таролога, розгляньте та перевірте всі факти. Можливо, існують інші думки або навіть факти з цього приводу.
  4. Взаємозв’язок між подіями не означає, що між ними є саме причинно-наслідковий зв’язок. Якщо вас похвалили на роботі сьогодні, то це не значить, що гороскоп був правдивий. Причиною цього було ваше правильне/швидке/якісне виконання роботи.


Як спілкуватися з людьми, які вірять екстрасенсам

Будь-яке спілкування має базуватися на доброзичливому ставленні та рівності. Тож уникайте агресії, криків, зверхнього ставлення до людини у стилі: "Ти говориш/дивишся/слухаєш маячню!"

Агресивний напад породжує агресивний захист. Це не допоможе побудувати комунікацію.

"Кожна людина має сенс та право думати так, як може з огляду на її досвід та обставини. Людина, яка має критичне мислення не "крутіша" за ту, у якої домінує магічне. Тож будуйте будь-яку розмову, навіть про екстрасенсів, на повазі, розумінні та рівності", – радить Юлія.

Основні питання, які можете поставити іншому: "Які є докази? Чи є інші причини, які пояснюють те, що відбулося?" Можна також уточнювати контекст: "Що трапилось перед цим? Які саме події відбувались?". Питання допоможуть викликати сумніви – підґрунтя для змін хибних переконань. 

Не тисніть на свого співрозмовника. На зміну переконань потрібен час, бажання та зусилля людини. Не очікуйте, що за одну розмову людина змінить важливе для себе сприйняття складної реальності.

Читайте також: Вміння говорити "ні", справлятися зі стресом та конфліктами. Що таке емоційний інтелект
Воєнні прогнози від астрологів. Чому ми слухаємо екстрасенсів, особливо під час війни
Альона Низовець
журналістка LIGA.Life
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини