Зміст:
  1. Офіційні ринки VS стихійні ярмарки
  2. Що робити у разі отруєння та зараження кишковими інфекціями
  3. Як запобігти отруєнню та зараженню кишковими інфекціями

За даними Центру громадського здоров’я (ЦГЗ), влітку ризик харчових отруєнь підвищується, як і зараження гострими кишковими інфекціями.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

"Адже їхні збудники краще розмножуються у спеку. Плюс – через порушення умов зберігання харчових продуктів бактерії розповсюджуються активніше", – пояснює Станіслава Рикова, лікарка-інфекціоніст, головна менеджерка з інфекційної безпеки медичної мережі "Добробут".

Це підтверджує статистика ЦГЗ. Наприклад, у липні 2022 року зафіксовано 585 випадків сальмонельозних інфекцій, натомість у листопаді того ж року їхня кількість зменшилась в понад 2 рази – 205.

Один із факторів передання інфекції – їжа. В сезон овочів, ягід, зелені та фруктів люди активно купують продукти на ринках, ярмарках та стихійних розкладках біля метро чи на зупинках транспорту. 

Відтак LIGA.Life вирішила дізнатися, як відбувається сертифікація на ринках, чи перевіряють там продукти перед продажем і куди звертатись у разі отруєння. А лікарка-інфекціоніст Станіслава Рикова та лікарка-гастроентеролог Анна Євтух пояснили, як вберегти себе від отруєнь та кишкових інфекцій цього літа. 

Текст оновлено та перевипущено від 29 червня 2023 року.

Офіційні ринки VS стихійні ярмарки

"Хочете запобігти отруєнню – купуйте продукти там, де є перевірка якості та сертифікація. Наприклад, прийшли на ринок, щоб придбати печиво на вагу. Потрібно, щоб продавець мав коробку з вказаним: складом, серією, датою вироблення. Також на кожну коробку має бути номер, за яким можна подивитися сертифікат якості", – пояснює гастроентерологиня.

 

Однак "ринок" – доволі загальне поняття. Адже так можна назвати й офіційне місце продажу, і стихійні розкладки біля станції метро. Та чи всі вони мають перевірку та сертифікацію? Про це LIGA.Life розпитала Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужбу). 

Отже, існує агропродовольчий ринок – офіційне місце продажу сільськогосподарської продукції. На його території є оснащені місця для торгівлі, які відповідають нормам закону.

Щоб продавати свою продукцію на такому ринку, продавець має отримати спеціальні документи – експлуатаційний дозвіл або державну реєстрацію своїх потужностей. Там вказують:

  • якщо це юрособа: назву та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ);
    якщо фізособа: прізвище, ім’я, по батькові продавця/підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) або серія, номер паспорта, ким і коли виданий;
  • особистий реєстраційний номер потужності;
  • адреса потужності;
  • вид діяльності з її використанням;
  • дата внесення запису про державну реєстрацію.

Окремі продукти мають пройти ветеринарно-санітарну експертизу у лабораторії перед продажем. Це своєрідна гарантія їхньої якості та безпечності. Список таких товарів:

  • цілі туші або частини туш парнокопитних та інших копитних тварин;
  • туші свійської птиці, кроликів та малих диких тварин;
  • риба;
  • мед;
  • яйця;
  • необроблене молоко;
  • сир домашнього виробництва;
  • продукти рослинного походження.

Продукти недомашнього виробництва не проходять цю процедуру. Натомість продавець має окремий документ, де вказано, що це за товар та звідки він.

Якщо ветеринарно-санітарна експертиза виявила недоброякісний товар, його продаж забороняється.

Хочете дізнатися, чи пройшов товар належну експертизу: попросіть у продавця документ, який підтверджує це. Адже, за статтею 6 Закону України "Про захист прав споживачів", продавець зобов'язаний надати документи, які підтверджують якість продукції, якщо покупець просить.

Але цей документ вам не покажуть на тимчасових сільськогосподарських ярмарках. У Держпродспоживслужбі LIGA.Life пояснили: 

"Дозвіл на проведення зазначених ярмарків надають органи місцевого самоврядування в межах території. Купуючи харчові продукти на вулиці, споживач бере відповідальність на себе та повинен усвідомлювати всі ризики для здоров’я, оскільки якість і свіжість продуктів на стихійних ринках не перевіряють".

Це саме стосується стихійних точок продажу та розкладок біля зупинок транспорту, над дорогою, у підземних переходах, біля входу на офіційний ринок тощо. Гастроентерологиня радить оминати такі місця, тому що немає гарантії безпечності продуктів, дотримання санітарних норм та гігієни продавців. 

"Пам’ятайте: кишкова інфекція може передаватись контактно-побутовим шляхом, наприклад, коли заражена людина готує їсти. Вважається, що влітку такі випадки стають частішими, тому що віруси в теплі краще виживають", – додає інфекціоністка Станіслава Рикова.

Що робити у разі отруєння та зараження кишковими інфекціями

Перший крок – простежте симптоми (блювання, діарея, біль в животі, слабкість та загальне погане самопочуття) та зверніться до лікаря, радить інфекціоністка.

Як запобігти отруєнню влітку – радять лікарі
Станіслава Рикова

"Виходячи з анамнезу та віку, сімейний лікар пояснить, що може бути "червоними прапорцями" серйозніших хвороб. Наприклад, кров в блювотинні та калі, діарея вираженого зеленого кольору або як мутна вода (по типу рисового відвару)  – ймовірні симптоми важкої холери чи інших кишкових інфекцій, – пояснює гастроентерологиня і додає: – Зазвичай такі випадки дуже рідкісні, але в умовах техногенної катастрофи (підтриву Каховської ГЕС, зокрема) можуть траплятися". 

Детальніше про симптоми та види гострих інфекційних захворювань – читайте за посиланням: Інфекційні хвороби – наслідок підриву ГЕС. Як вберегтися і отримати лікарську консультацію

Звернення до лікаря ще й важливе для встановлення чіткого діагнозу та отримання підтверджувального документа. У разі отруєння чи зараження через продукти, придбані на агропродовольчому ринку, людина може написати заяву на продавця в місцевий орган Держпродспоживслужби. Для цього знадобляться документи про купівлю товару та звернення до лікаря.

Так продавець може понести відповідальність за статтею 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин".

Наприклад, за продаж непридатних харчових продуктів передбачений штраф у розмірі 25 мінімальних зарплат (юрособа) та 17 (фізособа). А за продаж шкідливих для здоров’я людини або тварини харчових продуктів – штраф у розмірі 44 мінімальних зарплат (юрособа) та 25 (фізособа). Нагадаємо, що з 1 січня 2023 року мінімальна місячна зарплата в Україні – 6700 грн.

Окрім цього, за статтею 166-22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, продавець може понести відповідальність за порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. 

Але що робити у разі отруєння чи інфікування харчовими продуктами з хаотичних ринків чи ярмарків?

Перший крок – незмінний, кажуть в Держпродспоживслужбі. Виникли симптоми – зверніться до лікаря для встановлення діагнозу та отримання відповідного документу. 

Однак з заявою слід звертатися не в Держпродспоживслужбу, а територіальний підрозділ Національної поліції. Адже, за статтею 23 Закону України "Про Національну поліцію", саме вони усувають загрозу життю та здоров’ю людини, що виникла через кримінальне/адміністративне правопорушення.

Як запобігти отруєнню та зараженню кишковими інфекціями

Станіслава Рикова та Анна Євтух нагадують: купувати харчові продукти слід лише на офіційних точках продажу. Стихійні ринки, ярмарки та розкладки слід оминати, попри привабливу ціну та інші сприятливі фактори.

Далі – уважно вибирайте продукти. Орієнтуйтесь на зовнішній вигляд, запах та, за можливості, – відчуття на дотик. Якісні свіжі продукти не мають цвілі, гнилі, нальоту, липкості, неприродного кольору чи неприємного запаху.

Влітку 2023 року, наприклад, радили бути обережними з рибними продуктами. Адже один з наслідків підриву Каховської ГЕС – мор риби. Споживання такого продукту небезпечне. За даними МОЗ, така риба може містити збудників інфекційних хвороб, паразитів чи небезпечні хімічні речовини.

"Купуйте заморожену рибу за умови, що на ній немає товщі льоду через повторні розморожування-заморожування. Це краще, ніж споживання свіжої риби, яка невідомо скільки лежала на розкладці за високої температури", – наголошує Анна Євтух.

Також відмовтесь від домашніх консервів (м’ясних, рибних, бобових, грибних) та консервації (соків). Вони можуть бути уражені спорами ботулізму. У безкисневих умовах після консервації спори розмножуються і виділяють нейротоксин – небезпечний для здоров’я. Подібне відбувається після в’ялення зараженої риби чи м’яса

Важливо: спори ботулізму не змінюють зовнішній вигляд чи запах продукту. Відтак можете з’їсти смачні консерви, але відчути симптоми ботулізму: різке порушення зору, біль у м’язах шиї, рук та ніг, осиплість голосу, іноді прояви з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, пронос або закреп).  

Повернулись з ринку – слідуйте порадам лікарки-гастроентеролога:

  • промийте продукти в безпечній проточній або кип’яченій воді 2-4 рази. Особливо уважно ставтесь до тих, що будете споживати без термічної обробки;
  • зелень замочіть у воді на 10-15 хв. Ще раз промийте та обсушіть;
  • замочіть ягоди та фрукти на 20-30 хв в содовому розчині (1 столова ложка соди на 1 л води). Потім ще раз промийте під проточною водою;
  • річкову рибу споживайте лише після термічного оброблення;
  • приготовлені страви після охолодження нижче 70 градусів ховайте в холодильник протягом 2 год, щоб запобігти розмноженню мікробів;
  • на застілля подавайте страви маленькими порціями, щоб поновлювати свіжими з холодильника.

"І головне – дотримуйтесь базових правил гігієни. Мийте руки, приладдя та посуд. Бажано розділяйте їх для приготування різних продуктів. Наприклад, окремі ніж та дошка для риби та м’яса, а інші – для фруктів та овочів", – підсумовує лікарка-інфекціоніст.

Читайте також: Подивіться на очі, луску та зябри. Як правильно вибирати та зберігати рибу