Чому люди відмовляються носити маски, і що з цим робити – пояснюють психологи
Фото: depositphotos.com

Поки світ з нетерпінням чекає, коли вакцини проти COVID-19 припинять пандемію, носіння маски для запобігання передачі вірусу стало більш-менш обов’язковим у всьому світі.

Хоча багато людей сприймають носіння масок та інші запобіжні заходи вигадкою та необов'язковими атрибутами.

Психологи Дерек Ларкін, Алекс Балані та Хелен Волл з Університету Едж Хілл (Великобританія) пояснили у статті видання The Conversation, чому люди відмовляються від носіння масок та як їх змусити їх одягнути.

Минулі дослідження показали, що психологічні фактори, такі як сприйняття ризику та схильність до ризикованої поведінки, впливають на здоров'я. Зараз це спостерігається у поточній пандемії.

Одне нещодавнє дослідження показало, що схильність до прийняття ризикових рішень пов'язане з відмовою належним чином носити маску або підтримувати соціальну дистанцію. 

Це можна пояснити явищем "психологічної реактивності". Люди гаряче вірять, що мають свободу поводитися так, як хочуть. Вони відчувають негативні емоції, коли цій свободі щось загрожує. Тому вони стають вмотивованими відновити її.

Так деякі люди відмовлялись від носіння маски, публічно протестуючи проти неї. 

Це означає, що коли їм кажуть носити маску та дотримуватись соціальної дистанції, вони сприймають це як загрозу для своєї свободи. Вони проявляють гнів та інші негативні емоції.

Як заохотити носити маски

Одним із ключових методів переконання є показ консенсусу. Коли ви показуєте людям, що ставлення поділяється (чи ні) іншими, вони, швидше за все, його сприймають.

Побачивши когось у масці, більше шансів зробити те ж саме. Тому стратегії переконання можуть зосередитись на тому, щоб люди сприймали носіння масок як широко розповсюджене явище. Наприклад, впровадження масочного режиму в публічних місцях чи використання масок у новинних телесюжетах.

З попередніх досліджень також відомо, що люди частіше дотримуються вказівок щодо охорони здоров’я, якщо вони чіткі, точні, прості, послідовні та повідомляються перевіреним джерелом інформації.

Але ефективність такого роду універсальних підходів до переконання та змін у поведінці, ймовірно, буде обмежена.

Було б ефективніше спробувати індивідуальні підходи, засновані на поєднанні ключових характеристик людини.

Наприклад, у недавньому дослідженні, що не стосувалось COVID-19, вчені виділили три основні профілі особистості:

  • ті, хто більш сором'язливий, соціально пригнічений і стурбований. Їх переконують авторитетні, владні особи;
  • ті, хто більш орієнтований на себе, як правило, відчувають протилежне. Вони мають менше шансів зазнати впливу авторитетів.
  • екстравертних та сумлінних людей частіше мотивує до дій те, що вони робили раніше, і рідше, якщо це вимагає від них зміни поглядів чи дій. Це означає, що якщо вони раніше вирішили, що носити маски – це погано, вони, не будуть їх носити.

Нещодавнє дослідження дійшло висновку, що кричати на людей, щоб вони носили маски, не змінить ситуацію. Тільки ті, хто в сором'язливій і стурбованій групі, швидше за все, добре реагуватимуть на таку пряму та жорстку тактику.

Набагато кращою стратегією було б спробувати емпатичний підхід. Треба прагнути зрозуміти різні мотивації людей. А вже потім адаптувати повідомлення для кожної окремо.