Щастя починає захищати здоров’я після певного порогу: де проходить межа

Згідно з новим глобальним дослідженням, щастя може позитивно впливати на здоров’я, однак лише після досягнення певної "критичної точки" добробуту. Нижче цього рівня додаткове відчуття щастя не має суттєвого впливу на здоров’я. Вчені припускають, що існує так звана золота середина, де підвищення задоволеності життям може стати дієвим інструментом громадського здоров’я. Про це пише Healthline.

Який зв’язок між щастям і здоров’ям

Дослідницька група прагнула з’ясувати, чи є зв’язок між щастям і здоров’ям лінійним, чи він має криву форму з певним порогом, після якого ефект починає проявлятися. Для цього вони використовували загальновизнаний показник задоволеності життям – Life Ladder ("Драбина життя"). У цьому опитуванні людей просять уявити драбину, де 0 – це "найгірше можливе життя", а 10 – "найкраще можливе життя", і визначити, на якій сходинці вони себе бачать.

Дослідники зібрали середні національні показники зі 123 країн за період з 2006 до 2021 року, а також офіційну статистику смертності від неінфекційних захворювань (НІЗ) серед дорослих віком від 30 до 70 років. До НІЗ належать серцево-судинні захворювання, рак, діабет і хронічні респіраторні хвороби – недуги, відповідальні приблизно за три чверті смертей у світі, згідно з оцінками, на які посилаються автори.

Щоб переконатися, що результати не відображають лише вплив інших чинників здоров’я, дослідники врахували широкий спектр показників: споживання алкоголю, рівень ожиріння, урбанізацію, рівень забруднення повітря, витрати на охорону здоров’я, національний дохід та якість управління.

Вони застосували складну статистичну модель – панельну регресію з плавним переходом (panel smooth transition regression), яка дозволяє виявляти зміни у взаємозв’язках залежно від рівня ключової змінної. У цьому випадку показник Life Ladder виступав як "перехідна змінна", що дало змогу команді визначити, чи змінюється вплив щастя після досягнення певного рівня.

Також було перевірено динамічний зворотний зв’язок за допомогою іншого методу – панельної векторної авторегресії. Це дало змогу дослідити, чи впливають щастя та смертність від НІЗ одне на одного з часом. Наприклад, дослідники могли з’ясувати, чи не лише щасливіші суспільства мають менше смертей від хронічних хвороб, а й чи здоровіші суспільства з часом стають щасливішими.

Аналіз виявив чіткий поріг: щастя починало мати захисний ефект для здоров’я лише тоді, коли середній показник Life Ladder у країні перевищував приблизно 2,7 із 10.

Нижче цього рівня додаткове зростання щастя не приводило до суттєвого зниження смертності від хронічних захворювань. Але понад поріг кожне навіть невелике зростання рівня щастя було пов’язане зі стійким зниженням смертності від НІЗ. Крім цього, дослідники не виявили верхньої межі в кордонах наявних даних. Інакше кажучи, не було доказів того, що "надмірне щастя" може шкодити здоров’ю.

Команда також з’ясувала, що щастя і здоров’я взаємно підсилюють одне одного. Вищий рівень щастя був пов’язаний із нижчою смертністю від НІЗ, а нижча смертність – із вищим рівнем щастя в наступні роки.

За словами дослідників, це означає, що після подолання критичної точки добробуту покращення здоров’я може допомогти підтримувати й навіть підвищувати рівень щастя з часом, що, своєю чергою, може ще більше зменшувати смертність від хронічних хвороб.

У сукупності ці результати свідчать, що щастя може виступати своєрідним "активом здоров’я", але лише після того, як забезпечено базовий рівень добробуту.