Україна має багато проблем. Але поставимо реперну точку по освіті і науці
Поділюся останніми новинами, які доводять, що:
1. Володимир Зеленський своїм призначенням Сергія Шкарлета на посаду тимчасового керівника Міносвіти системно руйнує освітньо-наукову систему України.
2. Грошей дійсно немає.
Бо всі заклопотані то напівпорожніми рахунками казначейства, то коронавірусом, то голою дупою Надії Дорофєєвої в новому кліпі під пішохідним мостом через Інститутську на місці загибелі майданівців.
Перелічені проблеми дійсно важливі, але зробимо і "реперну" точку по освіті і науці.
Отже, те, що у чинного тво міністра освіти Шкарлета активісти знайшли плагіат – факт для публіки цікавий, але не суттєвий на фоні всієї решти трешу, що відбувається в Україні.
Це чесним вченим відразу стало зрозуміло, що людина, яка системно краде чужі ідеї, не може привнести нічого доброго в підпорядковане ним міністерство.
Тому ми будемо, як сказано в одній політичній рекламі, "довіряти ділам", а не слухати базікання про зростання жирів в маслі з високих трибун.
1. 29 жовтня стало відомо, що Євросоюз листом попередив Шкарлета, щоб той не руйнував реформи в Міносвіти. Він надумав порізати директорати, де працювали експерти з реформ, фінансованих, до речі, Євросоюзом.
2. 17 листопада Верховна Рада, вбачаючи небезпеку у діях тимчасових міністрів, яких вона не погоджувала, приймає норму, що вони не можуть:
• здійснювати реорганізацію галузі або цілого міністерства;
• ліквідовувати або продавати майно чи підприємств, або
• призначати чи звільняти керівників таких підприємств.
3. Вже 18 листопада стає відомо, що в МОН терміново створений наказ про зміну штатної структури міністерства.
4. 20 листопада стає відомим про другий лист від ЄС від 17 листопада із застереженнями щодо зміни штатної структури МОН, скорочення експертів та директоратів.
Це, фактично, повертає Міносвіти до структури та принципу набору людей на посади в часи ексміністра освіти Дмитра Табачника.
Тобто, ще раз: Зеленський не тільки завалив співпрацю з Міжнародним валютним фондом, він ще й завалює співпрацю з ЄС з питань освіти і науки.
І ЄС дуже занепокоєний.
5. Того ж 20 листопада всі ці "чутки" підкріплюються світлинами відповідних документів про всілякі скорочення в МОН.
6. 23 листопада виявляється, що разом із скороченням експертів та директоратів, в МОН впроваджують посаду дев’ятого заступника міністра.
Такої кількості заступників немає, мабуть, в жодному міністерстві.
Причому ці дев’ять заступників керуватимуть чотирма директоратами (замість шести, що існують зараз), що лишаться після "реформи".
7. Одночасно з цим, 19 листопада стає відомо про зміну принципів відбору наукових проєктів, що створює широке поле для зловживань
8. 23 листопада, уряд приймає прекрасне рішення, і тут доречно процитувати оригінальний пост:
"Постановою №1149 від 23 листопада 2020 року уряд Дениса Шмигаля зупинив дію постанови №822 від 10 липня 2019 року уряду Володимира Гройсмана.
Що передбачала постанова №822?
Власне, уряд Гройсмана вирішив, хоча й поступово, однак таки привести у відповідність до Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність" зарплати педагогів і науковців. Так, зарплата з 1 січня 2020 року повинна була складати три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2020 року); з 1 січня 2021 року – 3,5; з 1 січня 2022 року – 4.
Однак, перед цим була ще постанова №1044 від 15 листопада 2019 року уряду Олексія Гончарука, яка відтерміновувала введення в дію постанови №822 до 31 грудня 2020 року. А от тепер уряд Шмигаля ще на рік переніс підвищення зарплат освітянам."
Тобто, окрім того, що нинішній уряд не підвищив зарплати вченим і педагогам у 2020-му, як мало бути, але й надалі ті ж молоді вчені отримуватимуть зарплату на рівні прибиральниць (враховуючи регулярне підвищення мінімалки).
Зверніть увагу на хронометраж цього всього трешу – менше місяця.
Це при тому, що тимчасовий міністр має лише три місяці на виконання обов'язків, і цей термін давно минув.
І я нагадаю, ще у вересні, Шкарлет виставив з атестаційної колегії – органу, який був останньою перепоною для легалізації імітаторів науки – майже усіх притомних людей.
І хто в цьому всьому винен?
Саме Зеленський просив депутатів підтримати кандидатуру Шкарлета на посаду міністра освіти, і після того, як депутати цього кандидата проігнорували, він його всунув в уряд Шмигаля та весь час його адвокатував.
Наприклад, послухати про це можна тут. Думки Шмигаля з цього приводу можна прочитати тут.
Яких вам ще реформ не вистачає?
Я окремо підкреслю – немає жодної позитивної причини, чому саме Шкарлет має очолювати міністерство освіти. Жодної.
Але поневірятися не варто. Партія ще триває.
