Середа. У 30-річної далекобійниці Олександри звичайний робочий день – прямує у нову європейську країну, доставляючи вантаж ліків. У такому режимі вона працює вже два роки: два місяці в рейсі, один – вдома. На вибір професії її надихнув батько, який після втрати бізнесу працював далекобійником. 

"Тато багато розповідав про роботу, казав, що є далекобійниці та навіть подружжя, які працюють разом. Так й зацікавилась. Намалювала романтичну мрію про високу зарплатню, яку не зможу заробити у рідному Бердичеві. Тож, щоб закрити всі свої фінансові потреби, вирішила вивчитися та поїхати в далекобій", – пригадує Олександра. 

Нині зізнається: романтика професії зберігається лише перші 1-2 роки. Далі – такий стиль життя стає складним, а подекуди некомфортним. Про свій побут далекобійниці, гендерні стереотипи та зміну професії Олександра розповіла в інтерв’ю для LIGA.Life.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку
Вже передплатили?
історіяроботадалекобійниця