Через біль до легкості. Експерти пояснили, що таке цвяхостояння і чи шкідливе воно

Ймовірно, ви хоч раз зустрічали у своїх соцмережах відео, де люди стають на дошки, рясно вкриті цвяхами, морщаться від болю, плачуть, а потім сміються та навіть танцюють. Зазвичай цю відважну людину тримає за руки інструктор, або ж коректніше – провідник.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Це практика цвяхостояння на дошках Садху. У дещо спрощеному й осучасненому варіанті вона прийшла до нас зі стародавньої Індії, де була частиною аскетичного способу життя групи людей, на ймення Садху. Вони вірили, що стояння на цвяхах допомагає пізнати себе, очиститись від страхів та натренувати не тільки тіло, але й душу.

Нині ж цвяхостояння рекламують як духовну практику, яка допоможе розвʼязати внутрішній запит – пропрацювати травму, віднайти рішення, подолати страх тощо. Щоб розібратися, чи дійсно це працює і яким чином, LIGA.Life зібрала досвід практиків, а також опитала провідників, травматерапевтку та лікаря-невролога.

Що таке цвяхостояння

Анжела Садовська – психологиня, яка активно практикує цвяхотерапію. Вивчала практику самостійно, тобто без провідника. Вона добре памʼятає свій перший досвід – у тілі відчувався хаос.

"Нині розумію, що потрібна підготовка і відповідний настрій. Наприклад, спочатку медитація, а вже потім ставання на дошки. Повторюю практику раз на 3-6 місяців. Стаю на дошки 3-5 днів поспіль з певним запитом. Через відчуття в тілі розвʼязую питання та сумніви всередині себе", – описує свій досвід Анжела, називаючи цвяхостояння "швидкою терапією включення тіла та мозку". 

Окрім того, за її словами, практика допомагає активуватися та повертати себе в тіло через спрямування уваги всередину себе і розслаблення. У цьому допомагають різноманітні техніки, наприклад, дихальні. 

Блогерка Анна Бікус давно цікавиться духовними практиками. Минулої осені під час ретриту в Карпати їй розповіли про цвяхостояння. Після повернення у Рівне знайшла провідника і вперше стала на дошки Садху.

"Стояла протягом 38 хвилин. Відчуття були дуже різними. Спочатку відчувала, як цвяхи ніби розривають моє тіло. Хотілось втекти. Мозок про це просто кричав, долоні мокріли. Потім почала дихати і приводити себе до внутрішньої тиші та зосередження на запиті. Плакала, танцювала, слухала себе", – пригадує Анна.

Нині до її практик доєднався чоловік. Вдома родина має дві дошки Садху. Це допомагає їм розвиватися, заспокоюватись, вирішувати внутрішні запити та заряджатися.

Аналізуючи досвіди, можна припустити, що цвяхостояння – духовна практика, яка допомагає вирішувати внутрішні сумніви та страхи. Однак Анна Матвійчук, йога-тітчерка та провідниця у цвяхотерапію, додає:

"Цвяхи допомагають вивільнити те, що вантажем сидить всередині людини та забирає енергію. А ще класно працюють з тими, хто звик все контролювати та аналізувати. Такі практики надають їм легкість та навичку відпускати контроль. До мене приходять люди з різними запитами: від переживання втрати близької людини до того, як полюбити себе".

Це частково пояснює, чому після практики люди відчувають приплив енергії, радість, починають усміхатися і навіть танцювати.

Артем Лобасенко, провідник у духовний світ через практику цвяхотерапії та Засновник Академії Цвяхотерапії, додає: "Цвяхи вчать розслаблятися у стресі, адже вони самі спочатку є сильним тригером. Так через тіло проходить більше енергії, а стан покращується: ми вчимося проживати емоції, негативні відчуття і знаходити відповіді всередині себе".

Як працює цвяхостояння

В ідеалі перший досвід має бути з провідником. По-перше, його присутність важлива з міркувань безпеки та здорового поводження з дошками Садху. Попри те, що самі цвяхи цілком безпечні й не залишають ран чи подряпин після себе. По-друге, спеціаліст пояснює: що робити, як впоратись із відчуттями в моменті, як пройти больовий поріг тощо. 

"Провідник допомагає прожити всі етапи: від підготовки до занурення в розслаблення та запит людини. Найважчою частиною є больовий поріг. Він триває 4-6 хвилин. Без провідника людина зазвичай сходить зі цвяхів і, можливо, навіть надовго відкладає дошки", – пояснює Анна Матвійчук.

Підготовка до цвяхотерапії починається ще вдома.

Провідники радять хоча б за добу до практики відмовитись від алкоголю, зменшити споживання кофеїну, підтримувати водний баланс, не переїдати, а краще – їсти легку їжу, таку як овочі, фрукти, зелень. З собою слід взяти зручний одяг.

За словами Артема, практика має декілька етапів:

• Розмова з провідником: пропрацювання психоемоційного стану, визначення запиту. Тривалість – до 30 хвилин.
• Цвяхотерапія. Провідник допомагає людині стати на цвяхи, пройти больовий поріг, розслабитись, пропрацювати запит. У цей час можливе застосування різноманітних практик: від розмов, дихальних технік до медитацій. Точної тривалості немає. Деякі люди можуть стояти до 1 години, інші – 30-40 хвилин. 

"Що довше стоїш на цвяхах, то краще – це міф. Мета не у часі, а в опрацюванні свого запиту. Тож стійте, скільки потрібно для пошуку відповідей всередині себе", – наголошує Артем та додає: "Помилка новачків – стояти на цвяхах просто так, без запиту, наприклад, щоб зробити фото для Instagram. Це буде безрезультатно і боляче".

• Підсумки. Людина проговорює відповідь на свій запит, яку віднайшла у процесі практики. Це покращує усвідомленість, стверджує Артем. Також провідник може дати домашнє завдання – практики для самостійного опрацювання.

Немає обовʼязкової кількості цвяхотерапії. Все залежить від запиту і бажання людини. Інколи достатньо й одного разу. Анна радить своїм клієнтам приходити хоча б раз на 1-2 місяці. За її словами, цього часу вдосталь, щоб відчути та інтегрувати в життя досвід, отриманий на терапії.

Цвяхотерапія – шкідлива для здоровʼя?

Якщо коротко: цвяхостояння – нешкідливе. За дотримання правил безпеки, може бути частиною вашого духовного саморозвитку або підтримки ментального здоровʼя. Однак світовій науці бракує досліджень та правдивих даних, які б підтвердили ефективність цієї практики для здоровʼя. 

"Можемо розглянути цвяхостояння як приклад акупунктури (голковколювання). У східній традиційній медицині заведено вважати, що на стопах є багато біологічно активних точок. Тобто коли людина стає стопою на цвяхи, то ці точки активізуються, а з ними – потоки енергії, що ніби балансує нервову та гормональну системи, врівноважує емоції тощо", – описує неврологиня Олександра Щебет та додає: "Деякі дослідження дійсно доводять ефективність акупунктури, але на рівні плацебо (самонавіювання). Якісних досліджень про те, що голковколювання чи цвяхостояння – ефективні процедури для здоровʼя – немає".

До того ж структура цвяхів на всіх дошках – універсальна. А розмір стопи у кожної людини – різний, як і локалізація біологічно активних точок. Відтак гарантування масового позитивного ефекту через вплив на ці точки – більше про маркетинг, ніж реальність.

Але ж чому людина відчуває приплив сил, полегшення та позитивні емоції після цвяхостояння?

Короткочасний біль, якого завдають цвяхи, корисний для організму, пояснює Олександра. Він активує біохімічну реакцію організму на біль, через що вивільняються гормони, такі як адреналін, норадреналін, дофамін, ендорфіни. Поступово біль минає, а тиск та серцебиття балансуються. Відтак людина може відчувати полегшення та приплив позитивних емоцій. Щоправда, заряд ендорфінів та інших гормонів людина може отримати й під час сексу або фізактивності. 

"Однак це позитивна одноразова акція. Тобто якщо цей больовий подразник буде на постійній основі, то організм почне реагувати інакше. Це буде лише виснажувати його", – пояснює неврологиня та наголошує: "Слід розуміти, що в нас не аскетичне життя, як у Садху. Відтак регулярне стояння на цвяхах може мати абсолютно інший вплив на наше тіло. Натомість є багато інших доказових корисних практик: mindfulness, стретчинг, йога, фізнавантаження тощо".

З іншого боку, травматерапевтка та медична психологиня Оксана Степанюк стверджує: цвяхостоянна може бути чудовим способом для відновлення контакту з тілом, а також пропрацювання травми. Однак за умови дотримання правил безпеки та підтримки грамотного провідника.

"Травмувальна подія викликає в тілі нервове збудження, яке запускає стресову реакцію "бий-біжи-замри". Та інколи збудження виникало, а людина не змогла бити чи бігти. Наприклад, коли кривдник чинить опір, хапає за руку абощо. Відтак у людини може зʼявитися захисний механізм: відділяє переживання від фізичних відчуттів. Постраждалі від зґвалтування можуть казати, що в моменті ніби дивились на своє тіло зі сторони. Це називається дисоціація. Якраз цвяхотерапія може повернути людину у те відчуття через надмірну стимуляцію. Зрештою вона повністю проживе збудження, яке не змогла використати в момент травми, що полегшить її стан. Але це спрацює лише за умови кваліфікованого спеціаліста поруч", – пояснює Оксана.

Самостійні практики або залучення провідника, який не вміє працювати з травмами, може спровокувати ретравматизацію – повторне переживання травми. Це лише нашкодить людині, викличе паніку та тривожність.

Але варто розуміти, що цвяхостояння – не панацея. 

Воно не замінить психотерапію і не допоможе повністю пропрацювати травму або ж страх. 

"Це допоміжна практика, яку можна використовувати для розслаблення, коли відчуваєте перенапруження. Проте якщо хочете пропрацювати якийсь досвід, то обирайте або спеціаліста з психологічною освітою, який також є провідником у цвяхостоянні, або ж окремо проходьте терапію у психолога та ставайте на цвяхи з провідником".