Як допоміг країні карантин вихідного дня. Аналіз Київської школи економіки
Ілюстративне фото: пресслужба ДПСУ

Ситуація у Європі та світі змінилася на краще, захворюваність знижується. Це може бути результатом посилених обмежень і локдаунів, які з початку жовтня почали вводити європейські країни, розповідає керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки, ексзаступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. 

Читайте також: Країни Європи знову закриваються на карантин. Чого чекати Україні? 6 думок медекспертів

В Україні ж ситуація попри карантин вихідного дня погіршується, хворих на COVID-19 стрімко більшає.

За даними KSE, станом на 19 листопада дев’ять областей – Запорізька, Сумська, Київська, Волинська, Рівненська, Івано-Франківська, Житомирська, Хмельницька, Чернівецька та місто Київ – у зоні неконтрольованого спалаху. Минулого тижня таких областей було всього п’ять. 

Цього тижня в Україні дуже серйозно погіршився коефіцієнт виявлення нових випадків. Він складає 27%, хоча Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує притримуватися рівня у 5% для контролю за ситуацією. Проте жодна з областей в Україні не відповідає цьому рівню.

За моделюванням Київської школи економіки, представленим 19 листопада, за умови дотримання карантину вихідного дня в Україні внаслідок COVID-19 можуть померти від 17 000 до 33 000 людей до кінця року.

"Ми розглянули три сценарії дії карантину вихідного дня. Зелений сценарій – найоптимістичніший, але, на нашу думку, малоімовірний у теперішніх умовах. Він прогнозує 17 000 смертей при умові негайного введення локдауну по всій території України.

Жовтий сценарій – 26 000 смертей, можливий при умові, що карантин вихідного дня спрацює.

Чорний сценарій — 33 000 смертей від COVID-19 -  можливий, якщо наявний карантин не спрацює", – розповів старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень Київської школи економіки, керівник ключових проєктів Юрій Ганиченко.

Експерти вважають, що для того, щоб карантин "вихідного дня" спрацював – його мають жорстко дотримуватися у всіх регіонах України без виключення.

Нині Україна – друга після Польщі у Європі за показником виявлених випадків коронавірусу. Ситуація з тестуванням в країні виведена з ладу та не дає змоги контролювати ситуацію. 

"Щоб контролювати ситуацію з виявленням 11 000 випадків на добу, Україні потрібно проводити 220 тисяч тестів щоденно. 40 000 тестувань в день можуть контролювати лише ситуацію з 2000 випадків на день", – каже Ковтонюк.

Також погіршується ситуація із заповненістю ліжок. Зокрема, у 89 лікарнях ліжка, відведені для пацієнтів з COVID-19, заповнені на 100%. З них 23 – заповнені більше ніж на 100% (пацієнтів переводять у відділення, які не були розраховані для хворих на коронавірус). Ще 97 лікарень –  перевантажені. 

За попередніми підрахунками, прогнозоване пікове навантаження на систему охорони здоров'я (у разі, якщо буде жовтий сценарій і карантин вихідного дня спрацює) очікується наприкінці січня 2021 року і складатиме 20000 виявлених випадків на добу.

Експерти наголошують, що всіх випадків, не тільки виявлених лабораторно, може бути значно більше – до 60000.

За чорного сценарію пік буде приблизно у той самий час, але кількість виявлених випадків на добу буде більшою – 32000. 

Читайте також: Мобільні шпиталі – панацея МОЗ. Що зроблено у реальному житті для їх розгортання? Нічого

Прогнозована нестача ліжок у лікарнях може бути вже у грудні 2020 року.

Нині ж, за словами Ковтонюка, ситуація неконтрольована. Саме тому жорсткий карантин є практично безальтернативним варіантом в Україні:

"Ми б рекомендували відмовитися від практики вихідного дня на користь національного локдауну. Тільки це дозволить взяти під контроль поширення коронавірусу".

Експерти додають, що обмеження необхідно супроводжувати пакетом економічної підтримки для бізнесу та громадян.

Рішення про вихід із карантину має ухвалюватися щодо кожної області окремо за певними індикаторами, але не раніше, ніж через 1 місяць після запровадження національного локдауну.