П’ять українських перлин: чим замінити російські "вверх дном" і "от нечего делать"

Любі читачі й ще любіші читачки, вітаю вас із новим випуском нашої мовнопорадної рубрики!

Цього разу я вирішив продовжити тему красивої лаконічності, що чекає на всіх нас в українській мові й дає змогу знаходити влучні заміни для довших російських висловів, які першими вискакують на язик – навіть у тих, хто з українською давно на ти. Тому попереду вас чекає сім слів, які, може, й не першими згадуються, але точно варті вжитку. Пишу продовжити, бо давніше вже виходила колонка на цю ж тему – всіх допитливих і охочих скеровую сюди.

Вверх дном

Так, звісно, можна казати й догори дном, це теж по-українському. Тим паче, коли ви маєте на увазі щось буквально перевернуте (скажімо, каструлю, чашку чи миску). А якщо дно у вас фігуральне – у пригоді може стати слово шкереберть:

• Усе летить шкереберть, життя йде шкереберть.
• Речі на поличках тепер стояли шкереберть.
• Ти клоун, ти вічний кривляка, – у тебе й мозки шкереберть. (П. Тичина)

Звідки воно походить, те шкереберть? Етимологічні словники не мають однозначної відповіді, але найімовірніше – від давнього сколоверть, нащадка словосполучення *sъ-kolo-obъ-v^ьr̥tati, тобто обертатись колом. Іще одне споріднене слово — шкопиртати ("падати вниз, перевертаючись у повітрі").

Окрім шкереберть, для вверх дном є й інші варіанти перекладу – скажімо, догори дриґом чи догори ногами. Контекстуальних іще більше: сторчголов/суньголов, перевертом, сторчма.

От нечего делать

Ні, від нічого робити – погана опція. Це вже послівна калька з російської, і слова в цьому безглуздому виразі не тримаються купи – бо фразеологізми зазвичай ніхто не перекладає по слову: треба шукати вислову, що передає той самий сенс. У нашій мові такий короткий зворот якраз є: знічев’я. Складається він із прийменника (з) і іменника (нічев’я, старші форми — нечев’я, нечевля, себто, власне, нічогонеробіння). Як бачимо, сенс у російського й українського висловів ідентичний, але структура дуже різна.

Знічев’я – слово розмовне й літературне водночас. У діловому стилі ви його не побачите, але там, де обмежень менше, воно цілком доречне: знічев’я змайструвати санчата, знічев’я зареєструватися в тіндері, знічев’я забанити двадцятьох русофілів.

Часто бывать

Звісно, часто бувати – цілком годиться. Але нащо себе обкрадати – є ж іще вчащати!

• Учащав він до одного бару на Русанівській набережній, тому його там знали буквально всі.
• Хто вчащає до чужих жінок, тому може бути непереливки.

Походить це слово, до речі, якраз від часто.

Делать вид

Робити вигляд – іще один буквальний переклад російського фразеологізму, тому він нікуди не годиться. В українській мові виглядів не роблять, не подають (бо виду не подавать – це не давати знаку) і не бачать (бо видавший виды – по-нашому бувалий в бувальцях).

Ну а як же сказати делать вид? Хороший, економний, однослівний варіант – вдавати/удавати.

• Він удавав, що знав цього удава, що вже бачив його колись.
• Не вдавай, що не знаєш, як улітку легко наступити на равлика.

Вместо этого

Якщо вам надокучило писати замість цього і замість того, якщо ви повсякчас довго й важко вирішуєте, як скласти речення, щоб укотре не вийшло замість цього я сказав, що це, – пора вивчити слово натомість.

Натомість – коротке, влучне й не тавтологічне, бо хоч і складається історично з на то мість (на тому місці), та не має в собі ані того, ані чого.

• Думав сьогодні попрацювати кілька годин – а натомість поїхав у гори.
• Усі вони як один хотіли діяти швидко. Натомість я сказав, що непогано б трохи почекати.

Висловлюйтесь коротко і красиво – українська мова дає вам усі можливості!