Зміст:
  1. Що стоїть за страхом старіння 
  2. Негативний образ літніх людей
  3. Як змінити своє ставлення до старості

Акторці Меггі Сміт 88 років. Увесь світ знає її як професорку Макґонеґел з "Гаррі Поттера". Однак ні образ "чаклунки", ні вік не заважає їй стати обличчям кампанії весна-літо 2024 модного бренду сумок Loewe.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Моделі та дієтологині Мей Маск 75 років. Її акаунт в Instagram налічує 1,5 млн підписників. На одній світлині в соцмережах вона на червоному хіднику демонструє свій вишуканий образ, на іншій – сидить з онучкою над домашнім завданням. 

54-річна Дженніфер Лопес знялась в кампанії бренду білизни Intimissimi. 59-річна Моніка Белуччі вийшла у світ з новим бойфрендом, 65-річним режисером Тімом Бертоном. А голлівудський актор Роберт де Ніро у свої 79 років знову став батьком!

Усім цим людям за 50, деякі вже підпадають під соціальну категорію "літньої людини". Та чи вік у паспорті заважає їм жити активним, стильним та ще й сексуальним життям? Ймовірно, ні. 

Напевно ви скажете мені: "Альоно, так це ж зірки! Їхня робота – виглядати так у будь-якому віці". Однак я відповім, що справа не в зовнішності, а у внутрішньому сприйнятті себе та свого віку. Суспільство, маркетинг та медіа навʼязують нам, що старіти – це страшно, бо зморшки, бо все болить, бо самотність, бо на роботі дають дорогу молодим і ще безліч таких "бо". 

У цій статті я познайомлю вас зі своєю мамою Оленою. За місяць їй виповниться 48 років, тож тягар 50-річної жінки для неї вже відчутний. Вона кандидатка психологічних наук, полковник на пенсії, дружина та мама двох дорослих дітей. Більшість своєї карʼєри вона провела в оточенні молоді, адже викладала в навчальному закладі. 

Я (не) боюсь старіти. Чому виникає цей страх і як його побороти
Олена Низовець

У невеличкому інтервʼю я розпитала її – про страх старіння та те, що за ним криється. А психологиня, арттерапевтка та членкиня Національної психологічної асоціації Дарія Кудінова допомогла розібратися, чому у суспільстві досі існує цей страх, хто його підживлює та що зробити, щоб його позбутися. 

Що стоїть за страхом старіння 

"Боятися старості – нормально. Але насправді боїмося не віку, а змін, які відбуваються на певному етапі життя. І це важливо визначити, поставивши собі запитання: "А що саме лякає мене?", – пояснює Дарія. 

Саме це питання поставили перед респондентами не одна група дослідників. 

У 2009 році Pew Research Center розпитали людей віком 16-64 роки про їхні очікування щодо старіння. Серед викликів, які вбачають у старшому віці:

Однак у досліджені також взяли участь люди віком 65+ років. Їхні відповіді у більшості випадків спростували страхи молодших поколінь:

Єдиний страх, який підтвердився, – відчуття самотності.

Про це повідомило 57% респондентів старшої групи.

У 2014 році провели опитування за участі 2088 американців. Виявили – 87% учасників принаймні один раз відчували страх старіння, а точніше:

  • 23% боялися зниження фізичних можливостей;
  • 15% – втрати памʼяті;
  • 12% – втрати можливості заробітку;
  • 12 % – зіштовхнутися з хронічною хворобою;
  • 10% – смерті.

Подібне опитування я провела для своєї мами. У відповідь почула:

"Я дуже люблю життя. Тож кожен його період – привабливий по-своєму. У моєму віці відкривається більше можливостей для пізнання нового. Якщо раніше: робота, дім, діти, то нині я стишилась і більше прислухаюсь до себе. Нарешті у мене є час на своє задоволення та пізнання нового. Наприклад, сьогодні насолоджувалась гарним світанком, а раніше в мене не було на це часу!".

Ми також поговорили про страхи, які виокремили дослідники: самотність, хвороби, втрата сексуальної активності, відчуття непотрібності та страх бути тягарем. Про більшість з них мама ніколи не задумувалась, наприклад, про відчуття самотності чи втрату памʼяті. Адже в нашій родині не було випадків деменції чи хвороби Альцгеймера. Відтак наочно не бачили наслідків цих недуг. 

"Звичайно, в моєму віці люди думають про хвороби, але у мене немає панічного страху. Наприклад, коли читаю історію Брюса Вілліса, який має деменцію, мені його шкода. Однак я не проєктую це на себе. Не думаєш – не боїшся. Мене рятує думка, що в мене є час це попередити. Однак визнаю, страх бути тягарем для інших все ж існує", – стверджує Олена.

Але хто ж навʼязує нам цей страх? І чому одні бояться старіння, а інші – ні? Поговорімо про це детальніше.

Я (не) боюсь старіти. Чому виникає цей страх і як його побороти
Фото: pexels

Негативний образ літніх людей

Страх старіння – комплексна проблема: соціальна (те, що нам навʼязали ззовні) + екзистенційна (внутрішні страхи), пояснює психологиня.

"Моєму сину 5 років. Нещодавно він раптом сказав: "А молоді гарніші за старших. Ті, що зі зморшками – не такі гарні". Я була здивована, тому що ми виховуємо дитину в толерантності до будь-якої зовнішності. Маю підозри, що він це міг почути в колі родичів", – розповідає Дарія. 

Я (не) боюсь старіти. Чому виникає цей страх і як його побороти
Дарія Кудінова

Отже, існує декілька потенційних джерел, які формують негативний образ літньої людини:

  • Культура (кіно, серіали, книги тощо). Спробуйте згадати хоча б 10 фільмів чи серіалів, де людей 60+ показують як активних, сексуальних, привабливих, працездатних тощо. Погодьтесь, це складно. Особисто я згадала два – "Стажер" з Робертом де Ніро та "Книжковий клуб" з Даян Кітон, Джейн Фондою тощо. 

"Мені цим подобається скандинавський кінематограф. Бо там у серіалах показують, що у людей за 50 років існує секс. В українських реаліях про це не говорять. Інколи складається думка, що у старших українських пар сексу взагалі не існує!" – каже Дарʼя.

  • Реклама. Нещодавно під час поїздки до батьків мала змогу подивитися рекламу на українському телебаченні. Звернула увагу, що старші люди найчастіше беруть участь у рекламі… ліків! Закреп, біль у суглобах, спині, серці – ніби існує лише у людей за 60 років. Натомість противірусні, льодяники від кашлю рекламує зазвичай молодь. 

"Реклама часто романтизує молодість. Наприклад, турагенції зазвичай використовують образ молодих людей або сімей з дітками. Так складається враження, що старші люди подорожують максимум в санаторій. Однак не вся молодь мандрує, як і не всі люди за 60 хворіють, мають закрепи чи біль у серці!" – додає експертка.

  • Індустрія краси. Ботулінотерапія (ботокс), мезотерапія, плазмоліфтинг, філери і ще купа подібних назв допоможуть тимчасово позбутися зморшок. Добре, що нині косметологія розвивається і така опція доступна. Однак зморшки – виключно естетична проблема, як і сивина. Відтак інформація в рекламі, від експертів та інфлюенсерів у Instagram чи TikTok може спрацювати як зовнішнє навіювання.

"Коли багато разів вам кажуть, що з вами щось не так, то ви повірите в це. Адже навіювання рано чи пізно може обійти критичне мислення", – додає психологиня.

Моя мама регулярно відвідує косметолога, користується доглядовою косметикою та робить масажі. Однак зізнається: довгий час вона не помічала своїх зморшок, допоки на цьому не почали акцентувати її подруги: 

"Люблю себе такою, як я є. Один раз робила ботокс і помітила зміни. Але не скажу, що зараз піду робити й інші процедури. Та визнаю: у цьому питанні дуже піддаюсь впливу оточення".

Важливо: робити чи не робити згадані доглядові процедури – лише ваш індивідуальний вибір. Детальніше про них ви можете прочитати за посиланням.
  • Ейджизм на робочому місці. За результатами опитування Work.ua, 78% респондентів повідомили про упереджене ставлення до себе через вік на роботі. Найбільше з цим стикались люди у віці 45+ років.

"У кожного віку є свої плюси, і це має брати до уваги роботодавець. Наприклад, люди після 45 років навряд чи підуть у декрет і дуже малоймовірно, що братимуть вихідний через хворобу дитини. Однак стикалась з людьми, які не могли знайти роботу, бо навіть в описі до вакансії було вказано вікове обмеження. Це дуже тисне", – розповідає Дарія.

  • Досвід старших родичів чи друзів. Якщо ви бачите, що ваші батьки сильно хворіли в старшому віці або мали проблеми з памʼяттю, то ймовірно ви також будете цього боятися, припускає психологиня. Однак цей вплив працює і в інший бік. 

Наприклад, я розумію, чому ні мама, ні я не боїмося старості. Бо в нас був приклад дідуся та бабусі (маминих батьків). Вони багато подорожували, зустрічалися з друзями, щоосені їздили в ліс збирати гриби, влаштовували сімейні вихідні, освоїли смартфон та соцмережі. Так, вони мали хронічні хвороби, та регулярні чекапи допомагали підтримували себе. 

На жаль, ми не здатні змінити приклад своїх друзів чи родичів. Однак можемо показати хороший приклад наступним поколінням.

Я (не) боюсь старіти. Чому виникає цей страх і як його побороти
Фото: pexels

Як змінити своє ставлення до старості

Перший і головний крок – визначте, що саме вас тригерить у понятті "старість". Адже коли ви знаєте причину, маєте можливість їй зарадити, запевняє психологиня. 

Поставте собі запитання: "Чому я боюсь/маю негативну думку про старість? Що стоїть за цим?"

Якщо причин декілька, ранжуйте їх за силою впливу на вас. Наприклад, ви боїтесь самотності на 8 з 10. У такому разі вам слід працювати зі страхом самотності, а не старості. Ви можете поговорити про це зі своїм оточенням або звернутися до психолога за фаховою допомогою.

Маєте страх маленької пенсії та втрати роботи – дізнайтесь більше про приватні пенсійні фонди та почніть відкладати вже зараз. Боїтесь хвороб – заплануйте щорічний чекап для перевірки здоровʼя та профілактики можливих ускладнень. 

У свої майже 48 років мама помічає, як змінюється її шкіра, тіло та організм. Наприклад, їй вже не так легко скинути зайві кілограми, як раніше. Також зменшились фізичні сили. 

Чи засмучує її це? Ні. Чи вона може змінити це? Також ні, бо поки що вчені не придумали масовий засіб для омолодження не тільки шкіри, але й систем організму. Тож що вона робить? Змінює ставлення до цього. 

Розуміючи "слабкі місця" організму, підбирає фізактивність, яка їй до снаги. Наприклад, щоранку займається ходьбою та робить зарядку. Певну дистанцію може пробігти. Переглянула свій раціон, перейшовши на інтервальне голодування за схемою 8:16. Але не обмежує себе в їжі. Хоче солодке – їсть. Однак у раціоні має завжди бути мʼясо або риба і овочі. Також не забуває про регулярні чекапи для підтримання здоровʼя.

Після визначення тригеру Дарія радить: 

  • Позбудьтесь стереотипу "я застарий для…". Не потрібно ранжувати дії за віком. Робіть те, що вам хочеться, попри цифру у паспорті.
  • Шукайте для себе приклади людей старшого віку, які долають стереотипи про вік. Наприклад, оточіть себе ними в соцмережах.
  • Ніколи не зарано слідкувати за здоровʼям. Тож заплануйте найближчим часом чекап у лікаря.
  • Створіть фінансову подушку на майбутнє.
  • Будуйте конкретні плани. Наприклад, напишіть, що ви хочете зробити у віці 50+ років. 

"Це правда, що нині мені не вистачає драйву, як у молоді. Але це не заважає мені будувати плани. Наприклад, у найближчому майбутньому хочу вивчити англійську та сісти за кермо!" – каже Олена.

Читайте також: Носити чи ні. Як впливає бюстгальтер на здоровʼя грудей