Зміст:
  1. Гештальт-терапія
  2. Психодрама
  3. Психоаналіз
  4. Тілесно-орієнтована терапія 
  5. Екзистенційна терапія
  6. Арттерапія
  7. Транзакційний аналіз
  8. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
  9. Висновок

Розслідування психолога Іллі Полудьонного про Спартака Субботу, який видавав себе за кандидата наук, психотерапевта та лікаря-психіатра без підтвердження цих статусів, спровокувало хвилю обговорень про експертність та ефективність методів психотерапії загалом.

LIGA.Life зібрала основні види психотерапій та проаналізувала їх ефективність, доцільність та наукову базу з лікарем-психіатром та лікарем-психотерапевтом Олексієм Крапивкою

Коротко про 8 методів психотерапії. Чим відрізняються гештальт, психоаналіз, КПТ

Гештальт-терапія

З погляду маркетингу цей метод успішний. Адже він на слуху в суспільстві, соцмережах та ЗМІ. Однак в пошуках інформації про цей метод можна наткнутися на нечіткі визначення, де гештальт-терапія – щось між "мистецтвом", "здатністю насолоджуватись життям", "пошуком себе" та "внутрішнім діалогом". 

Щоб зрозуміти, що це за метод, слід розібрати ключовий термін – "гештальт". Це незавершена ситуація, яка нависає над людиною та заважає досягти цілісності. Вона впливає на людину та її сприйняття життя.

Наприклад, ви розійшлись з партнером, але так і не висловили йому всі свої думки та переживання. Час минає, а недомовленість досі "висить над вами" та тисне.

Відтак головне завдання гештальт-терапії – здобути цю цілісність через пропрацювання незавершеної ситуації. Якщо гештальт у минулому закритий, то є надія на краще майбутнє.

"Однак у гештальту мінімальна та дуже повільна ефективність. Адже одна з його засад: немає ресурсу – не роби, що відрізняє його від інших видів психотерапій, – пояснює Олексій та додає, – на мою думку, це найменш продуктивний метод з погляду співвідношення часу та ефективності. Тому люди часто відвідують цю терапію роками".

За словами психіатра, гештальт-терапія підійде людям, які нікуди не поспішають, хочуть розуміти себе, рухатись у цьому процесі м’яко, повільно та довго.

Читайте також: Пережите під час війни нам колись болітиме менше? Пояснює історія та біологія

Психодрама

Досі точаться дискусії, щодо її місця в психотерапії. Адже одні зараховують психодраму до методів терапії, а інші – до методики в умовах гештальт- та інших психотерапій. 

Пригадайте, коли востаннє ви прокручували в голові ситуацію, яку б хотіли змінити? Наприклад, на вас накричав керівник, а ви мовчки все вислухали, попри те, що мали контраргументи. 

Під час сесії з психодрами учасники терапії намагаються відтворити цю ситуацію, ніби в театрі. Ви граєте себе, а інші люди – керівника та колег. Через спонтанність назовні можуть вийти внутрішні ментальні процеси: переживання, емоції, думки тощо. 

Психотерапевт відіграє роль ведучого. Він не бере участі в подіях, але може радити, запитувати, проте чіткої інструкції, як саме діяти та що говорити, на відміну від реального театру, він не дає.

"Цей метод підійде людям, які хочуть якісніше прожити минулу ситуацію, або тим, хто намагається побачити її зі сторони. Вона дійсно допомагає стати відкритішими та розкутішими, але її ефективність – питання дуже локальне. Тобто не у всіх ситуаціях психодрама буде дієвою", – підсумовує Олексій.

Психоаналіз

За словами лікаря, більшість методів терапії, розроблених в минулому столітті, базуються на висновках та ідеях їх творців. Тобто їхня ефективність не доведена дослідженнями та метааналізами з великою вибіркою людей. 

"По суті вони конкурують один з одним. Це і є однією з причин, чому більшість з них з’явилась у 20 столітті. Психоаналіз, наприклад, ґрунтується на спостереженнях та власній вибірці Зігмунда Фройда", – додає експерт.

Ключове у цьому методі: окрім свідомого, людський розум має несвідоме. Це сукупність думок, почуттів, спогадів та бажань, а відповідно – істинних мотивів та потреб людини.

Мета цієї психотерапії – віднайти та опрацювати внутрішній конфлікт та його причину. Психоаналіз тісно пов’язаний з минулим досвідом людини, зокрема дитинством. Так травматичні події, пережиті в юному віці, можуть на рівні несвідомого ставати на заваді розвитку особистості в дорослому віці.

"Його відмінність від інших методів – роль клієнта. Він сам приходить до відповіді. Натомість психотерапевт виконує спрямовувальну роль. Тобто він слідкує за роздумами клієнта, але за допомогою уточнювальних питань скеровує людину в правильне річище", – пояснює Олексій.

Тобто цей метод психотерапії підійде для людей, які вміють рефлексувати та щиро зацікавлені в самопізнанні. 

Тілесно-орієнтована терапія 

Прибічники цього методу вірять, що тілесне та психічне між собою дуже тісно поєднанні. Тобто переживання, психологічні травми або негативні емоції мають відображення у тілі. 

У рамках тілесно-орієнтованої терапії людина працює зі своїми психологічними проблемами за допомогою тілесних технік. Наприклад, кричання, тупотіння ногами, обіймів з іншими учасниками групової терапії, дихальні вправи тощо.

"У роботі з психологічними проблемами ця практика слабоефективна у довгостроковій перспективі. Але тут і зараз вона може розслабити тіло та зняти психоемоційне навантаження. З іншого боку, подібний результат ви отримаєте після тренування чи кричання у віддаленому лісі", – пояснює лікар.

Окрім цього, є багато питань до доказовості тверджень, що психіка повноцінно впливає на тіло. Так біль у горлі – це не причина непроговорених емоцій, а полікістоз яєчників у дівчини не пов’язаний з браком любові з боку мами в дитинстві. 

"Такі твердження суперечать медицині, є недоказовими, непрофесійними і навіть небезпечними", – додає Олексій.

До того ж цей метод психотерапії точно не допоможе вам з такими запитами, як "не можу знайти нову роботу, бо боюсь піти зі старої".

Читайте також: Вміння говорити "ні", справлятися зі стресом та конфліктами. Що таке емоційний інтелект

Екзистенційна терапія

Цей метод має філософське коріння. На думку екзистенціалістів, люди існують у світі, де багато суперечностей та жодного сенсу. Однак вони все одно мають продовжувати його шукати. Відтак в рамках екзистенційної терапії людина працює з питаннями смерті, життя, самотності та буття. 

Еволюційно інстинкт самозбереження заважає нам повноцінно усвідомити, що ми не безсмертні. Натомість екзистенційна терапія допомагає наблизитись до цього розуміння. 

"Це робота з вічними, фундаментальними та навіть фатумними питаннями в момент, коли людина зіштовхується з цим напряму. Наприклад, я використовую цей метод, коли працюю з людьми, які пережили втрату близьких або самі мають смертельне захворювання. Тобто попри свою високу ефективність, цей вид терапії підійде лише в окремих випадках", – розповідає Олексій.

Арттерапія

Під час сеансу людина пропрацьовує свої психологічні проблеми за допомогою творчості та саморефлексії. За словами Олексія, перевага цього методу – висока безпечність та контрольованість. 

Так під час арттерапії за допомогою музики, живопису, скульптури, танців, казок та інших видів мистецтва людина висловлює свій емоційний стан, досвід, спогади, тривоги тощо.

"Психотерапевт інтерпретує творче самовираження та фінальний витвір. Умовно ви намалювали червоний тюльпан. Це може трактуватися, як розкутість. Адже у квітки пелюстки сильно відкриті. Однак цей метод вимагає самоконтролю і концентрації. Ви не просто малюєте, а маєте старатися вкласти в неї свої емоції та переживання", – пояснює Олексій.

Читайте також: Воєнні прогнози від астрологів. Чому ми слухаємо екстрасенсів, особливо під час війни

Транзакційний аналіз

Метод базується на розумінні того, що між людьми відбуваються транзакції, тобто обмін або спілкування. Однак у кожного з нас є три его-стани, які визначають спосіб взаємодії з іншими:

  • Дорослий (розмірковує, аналізує, уточнює, спирається на логіку);
  • Дитина (виявляє почуття (образа, страх, провина), підкоряється, пустує тощо);
  • Батько/Мати (вимагає, оцінює, навчає, піклується). 

Наприклад, грайливість під час спілкування – це прояв Дитини, а повчальні нотки у розмові з колегами – Батька.

Его-стани протягом дня постійно змінюються, залежно від співрозмовника, ситуації та контексту. Працюючи з ними, клієнт вчиться розпізнавати їх, відстежувати та оцінювати дисбаланс на користь одного зі станів. Це покращить усвідомленість і саморегуляцію. У перспективі це може покращити взаємодію з іншими.

За словами Олексія, це універсальний метод. Тож може підійти практично будь-кому.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

Назва цього методу вже підказує її суть. Це робота з поведінкою та емоційними реакціями. Під час сесії клієнт та психотерапевт аналізують реакцію людини на певні події у житті та працюють з переконаннями. 

"Цей метод терапії базується на доказових і гарно досліджених методиках. Він підходить для того, щоб покращити якість життя, зменшити тривожність та депресивні симптоми. Однак є один нюанс: КПТ – непластична терапія. Тобто вона працює з конкретними запитами, а не з психологічним станом загалом", – пояснює Олексій.

Тобто для КПТ не підійде проблема "я не задоволений життям" на відміну від таких конкретних запитів, як "мені тривожно, коли поруч багато людей". За таких умов психотерапія буде ефективною та даватиме швидкий результат.

КПТ також застосовують у разі таких психоемоційних розладів, як депресія, ПТСР, фобії, невротичні, тривожні та обсесивно-компульсивні розлади та панічні атаки.

Висновок

"Якщо деякі методи психотерапії існують, отже, вони потрібні та дієві. Ми лише розглянули найрозповсюдженіші види та їхні плюси/мінуси. Однак що саме обрати – ваше завдання. В процесі прислухайтесь до себе і аналізуйте, чи подобається вам терапія. Це також впливає на ефективність", – підсумовує Олексій.