RU
Пояснення

Розбір | Йодна сітка, дієта №5, укуси бджіл та чистотіл. Розбираємо недоказові методи лікування

23.04.2023, 09:00 • 18 хвилин
1

У квітні на сайті та в соцмережах Запорізького обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України опублікували тематичну статтю/пост до Всесвітнього дня гомеопатії. Автор пише, що "це метод лікування, який має значні переваги перед іншими методами".

Насправді гомеопатія не має жодної доказової бази, відповідно – підтвердженої ефективності. Згодом і статтю, і пост в соцмережах видалили.

Однак прибрати недоказові, народні та радянські методи з практики (само)лікування не так вже й просто. LIGA.Life опитала 26 доказових лікарів України про те, які способи лікування, профілактики та реабілітації використовуються неправильно або взагалі не мають доведеної ефективності.

Застуди та інфекційні захворювання

  • Інгаляція з "Декасаном" – недоказова і небезпечна процедура. За словами сімейної лікарки Олени Нагорнюк, це антисептичний препарат, яким можна обробляти руки чи мити підлогу у вбиральні. Однак потрапляючи на дихальні шляхи "Декасан" не полегшує симптоми застуди

"Ця хімічна сполука подразнює слизову оболонку, посилює сухий кашель, а іноді викликає відчуття жару за грудиною, про що попереджають в інструкції", – додає Олена.

  • Полоскання горла у разі вірусної та бактеріальної інфекції. Сімейна лікарка Ольга Долюк пояснює: "Біль у горлі зумовлений запальними процесами та набряком. Полоскання травами, сіллю, содою, йодом не дасть жодного ефекту. Це – міф, що вони мають антисептичну дію. У високій концентрації можуть спричинити опік слизової". У разі ангіни біль у горлі зникне після прибирання збудника інфекції, зокрема за допомогою антибіотиків загальної дії. 
  • Банки, гірчичники та йодна сітка. "Наприклад, банки залишають синці, а гірчичники можуть навіть спричинити хімічні опіки шкіри 2 ступеня з міхурцями, заповненими рідиною", – пояснює сімейна лікарка Лілія Коледа.
  • Використання "Небулайзеру" для лікування нежитю та кашлю. Сімейна лікарка Юлія Довганич наголошує, що цей апарат має використовуватись суто за призначенням, тобто у разі астми, муковісцидозу та стенозуючого ларингіту.
  • Промивання пазух носа "кукушкою". "Це недоказовий метод лікування у всьому світі. Часто під час нього використовують препарати, які пересушують слизову оболонку. Також в цей "коктейль" додають системний антибіотик, який не можна використовувати місцево в ніс. Це тільки спричиняє антибіотикорезистентність, з якою нині активно боремось", – стверджує педіатриня та дитячий оториноларинголог Галина Ярецька.
  • Розтирання шкіри спиртом, горілкою чи оцтом. Навіть у розведеному вигляді використання цих рідин у разі температури можуть призвести не лише до опіків шкіри дитини, але й отруєння, додає Лілія.
  • Компреси з гарячої картоплі також можуть призвести до опіків шкіри, особливо у дітей, стверджує педіатриня Анастасія Ручинська.
  • Дихання парою над картоплею, евкаліптом та іншими травами. За словами Лілії, це може призвести до пошкодження чутливого епітелію дихальних шляхів. Також може спровокувати обструкцію і підвищити ризик астми, додає Анастасія. Натомість кашель тільки посилиться.
  • КТ легенів у разі кашлю та нежитю. Цей метод діагностики мають призначати лікарі, стверджує рентгенолог Олександр Дружинін. За його словами, навіть не кожен випадок COVID-19 потребує проведення КТ.
  • Сиропи від кашлю для дітей до 4 років. "Дитина не може відкашлювати, в неї немає кашльового рефлексу. Через сиропи вона просто буде топитися в мокроті", – пояснює Анастасія.
  • Процедури в "кабінетах фізіотерапії": УВЧ-терапія, тубус-кварц, інгаляції аромаоліями, КУФ-терапія, озокерит, магнітотерапія. "Ні їхня ефективність, ні безпека не доведені. Тому користі немає, а потенційна загроза існує. Для детального вивчення ризиків потрібне проведення контрольованих досліджень. Втім абсурдність деяких методів настільки очевидна, що ці дослідження навіть ніхто не починає", – пояснює Ірина Волошина, сімейна лікарка, докторка медичних наук, представниця правління ГО "Академія сімейної медицини України".

"П'явкотерапія", розбивання солей хребта масажем, уринотерапія, біодіагностика всього організму, інгаляції "Боржомі" також не працюють. Результат – хибні очікування від процедури, відмова від лікування за настановами, витрата коштів, побічні дії та погіршення стану без належного лікування", – додає сімейна лікарка Анастасія Ходан.

2

Цукровий діабет та щитоподібна залоза

Ендокринологиня Анастасія Галецька виділила ряд аналізів, які часто призначають пацієнтами, але насправді вони не дуже інформативні:

  • Індекс НОМА та інсулін, як методи діагностування цукрового діабету.
  • Повторне здавання антитіл до тиреопероксидази та тиреоглобуліну. "Якщо аналіз на ТТГ в нормі, то він взагалі не потрібен. Адже показує, чи є і наскільки виражений аутоімунний процес в щитоподібній залозі", – пояснює Анастасія.
  • Тиреоглобулін призначається лише людям, яким видалили щитоподібну залозу. Усім іншим він не потрібен, наголошує Анастасія.
  • Кортизол в крові, сечі та слині, як рутинний аналіз. Його треба здавати лише, якщо є підозра: підвищення рівня гормону, пухлини наднирників або гіпофізу, надниркові залози не виробляють кортизол.
  • Йод в сечі. "Якщо ви напередодні їли продукти багаті йодом, то аналіз вам покаже його вміст у сечі. Однак це ніяк не відображає кількість йоду в організмі", – пояснює лікарка.
  • Гормон лептин для людей з зайвою вагою. Він виробляється жировою тканиною, тож і без аналізу зрозуміло, що у людей з ожирінням він підвищений, додає Анастасія.
  • Дегідротестостерон – проміжний неінформативний аналіз. Для лікаря більш показовим є рівень тестостерону та наднирникових андрогенів, стверджує ендокринологиня.

Інші лікарки виокремили недоказові способи лікування ендокринних хвороб:

  • Чищення судин від цукру у разі діабету за допомогою крапельниці. За словами ендокринологині-дієтологині Анастасії Соколової, чищення не має ані доказового ефекту, ані користі: "Цукор має нормалізуватися системно, а не крапельницею протягом тижня". До того ж фізіологічно неможливо почистити судини, "забиті цукром".
  • Малювання йодованої сітки на тілі. Ендокринологиня Аліна Мошенська почула про цю процедуру від пацієнтів. За їхніми словами, якщо сітка швидко зникне з тіла – це знак, що організму не вистачає йоду. Однак такий лайфхак не тільки не працює, але є небезпечним. Часте нанесення розчину йоду на шкіру може призвести до висипання, подразнення та опіків. 

"Особливо вразливі діти. Їхня шкіра легко вбирає йод. Його надмірна кількість може призвести до порушень в роботі щитоподібної залози", – додає Аліна.

  • Використання фітотерапії у разі цукрового діабету. Це недоказовий спосіб лікування, який тільки відтерміновує використання дієвих ліків, а відтак – поглиблює проблему. 

Читайте також: Що можна їсти людям з цукровим діабетом першого та другого типу. Особливості та перелік продуктів

3

Шлунково-кишковий тракт та харчування

Гастроентерологи виділяють ряд аналізів, які є марною витратою коштів:

  • Кал на дисбактеріоз (бактеріоскопічний метод). У кишківнику живе безліч бактерій. Їхня сукупність у кожного з нас – різна. Тому цей аналіз неінформативний. Сучасний метод дослідження мікробіому кишківника – ДНК-аналіз геному бактерій, додає гастроентерологиня Галина Незговорова.
  • Виявлення глистів за аналізом крові. "Глистів ви не побачите, а от клітини пам’яті (імуноглобуліни G) – цілком. Вони покажуть, що паразити у вас колись були, але чи є зараз – питання відкрите", – пояснює гастроентерологиня Алла Курилець. Сучасна методика виявлення паразитів – молекулярна діагностика глистних інвазій та гельмінтів, додає Галина.
  • Гастроскопія (зонд) під час кожного відвідування лікаря. За словами гастроентерологині Анни Євтух, це обстеження слід робити лише, коли результати можуть змінити тактику лікування або за наявності певних симптомів і скарг.
  • Генетичний тест на лактазну недостатність. Попри те, що це доказове обстеження, його не слід робити за відсутності скарг. 

"Лікар може виключити молоко з раціону людини тільки на підставі симптомів, які зазвичай виникають через відсутність чи зменшення вироблення лактази. Наприклад, здуття, нудота та діарея щоразу після споживання молока. Якщо їх немає, то виключення молочних продуктів на основі аналізу не тільки не має сенсу, але й шкідливе, особливо для дітей", – додає Галина.

Без недоказових процедур в гастроентерології не обійшлось. Найпопулярніші:

  • Чищення печінки крапельницями в лікарні. "Це нісенітниці. Більшість ліків (перооральні й ін’єкційні) все одно проходять через печінку. Тобто використання непотрібних препаратів ще більше навантажує її", – стверджує Анна.
  • Зондування для покращення відтоку жовчі. Це дуже ризикована та беззмістовна процедура для людей, які, ймовірно, мають камені у жовчному міхурі, але не знають про це. Є шанс, що осад вийде, а камінці – ні. Можливий результат – напад жовчної коліки. У такому разі знадобиться допомога хірурга, пояснює Галина.

"Натомість, щоб жовчі вироблялось достатньо, слід якісно харчуватися та додавати здорові жири у свій раціон, особливо на сніданок: авокадо, яйця, горіхи тощо", – додає Алла.

  • Клізма (кишкове зрошення) порушує природну мікрофлору кишківника. Її ефект короткочасний, натомість можна порушити функції анального каналу. Наприклад, може виникнути нетримання випорожнень, додає Галина.
  • Хаотичне споживання пробіотиків. Як і будь-які препарати, пробіотики слід споживати лише за призначенням лікаря, наголошує Алла. Тому що більшість з них немає доведеної ефективності і навіть можуть нашкодити пацієнту.
  • Вісцеральний масаж. Болісна і неприємна процедура, яка ніяк не покращує травлення, а інколи може нашкодити, наприклад, у разі жовчнокам'яної хвороби. За словами Анни, такий масаж може лише пропрацювати м'язи черевної стінки, не більше.
  • "БАДотерапія" без призначень лікаря. "Зловживання дієтичними добавками може призвести до хвороб печінки. Їхнє споживання виправдане лише за умови наявних дефіцитів, наприклад, вітаміну D чи заліза", – наголошує дієтологиня Тетяна Лакуста.
  • Детокс-чай, зокрема "Кишковий віник". За словами дієтологині, він містить велику кількість сени, яка викликає подразнення кишківника, запалення слизової та погіршення стану органу в довгостроковій перспективі.
  • Безвуглеводне харчування для людей з (перед)діабетом. Такі заборони можуть призвести до розладів харчової поведінки, стверджує Тетяна. Натомість людям з (перед)діабетом слід їсти складні вуглеводи (цільнозернові, овочі, бобові).
  • Дієти №1-5. Це застарілі методи харчування, які суперечать сучасному індивідуальному підходу до лікування. Такі обмежувальні дієти можуть призвести до переїдання та почуття сорому через недотримання. Натомість покращення роботи ШКТ не варто чекати.

4

Грудне вигодовування

  • Підготовка грудей до народження дитини: тренування сосків, натирання рушником, стимулювання. Нічого з ними не треба робити, каже педіатриня Анастасія Ручинська. Молоко виробляється самостійно, а те, як дитина захватить сосок, – залежить від прикладання.
  • Використання "Ланоліну" та "Пурелану" (мазей для сосків) усім годуючим мамам. За словами педіатрині, у жінок є залози Монтгомері на ареолі, які виробляють сильний секрет і загоюють соски у разі пошкодження. Для мазей є окремі показання.
  • Спецнакладки для годування, якщо у жінки плоский сосок. "Краще вчитися прикладати без накладки, незалежно від форми сосків. Адже дитина смокче не його, а ареолу", – пояснює лікарка.
  • Дієта для годуючих мам. Її не існує, стверджує Анастасія. Жінкам в період лактації не рекомендують споживати лише: алкоголь, сирі необроблені продукти (м'ясо, рибу, яйця), домашнього виробництва (копчені, в'ялені) та сири з пліснявою, тому що це підвищує ризики отруєнь та ботулізму. Також небажані рисове молоко та глибоководні риби, тому що містять залишки ртуті. Усе інше – дозволено.
  • Чаї для лактації не мають жодної доведеної дії.
  • Мастити соски полином, лимоном або гірчицею, коли хочете завершити грудне вигодовування, – травматично для грудей та небезпечно для дитини. Якщо вона прикладеться, то може отримати опік слизової рота.
  • Перев’язування грудей для закінчення лактацій може травмувати груди та призвести до маститу – запального процесу в молочній залозі.

5

Урологія та гінекологія

  • Масаж простати – процедура вибору, яка потрібна далеко не всім, стверджує лікар уролог-андролог, кандидат медичних наук Ігор Чорнокульський. У Європі її не призначають, адже вона немає науково доведеної користі.

"Є клінічні спостереження: деякі пацієнти дійсно помічають поліпшення симптомів простатиту або еректильної функції, але це нетривалий ефект", – додає лікар.

  • Розробка крайньої плоті у дітей може призвести до розривів та парафімозу (гострого патологічного стану статевого члена). Окрім того, це шкідливо для дитячої психіки.
  • Спринцювання – введення струменем лікувальних та антисептичних розчинів у піхву. За словами гінекологині Тетяни Осауленко, це може бути не тільки неефективно, але й небезпечно: "Інтенсивні процедури можуть порушити локальну мікрофлору і призводити до таких наслідків, як дисбіоз вагіни та бактеріальний вагіноз".
  • Припікання ерозії шийки матки (коагуляція) потрібне лише в рідкісних випадках за чіткими показами. "Однак це не масова процедура, адже так звана ерозія – безпечна доброякісна структура шийки матки", – пояснює лікарка.
  • Ін’єкції імуностимуляторів в шийку матки для лікування вірусу папіломи людини або дисплазії органу. Це також не доведено і небезпечно, додає Тетяна.

Читайте також: Чекап здоров’я чоловіків після 30 та 40 років: важливість, рекомендації, аналізи

6

Неврологія

  • УЗД головного мозку (НСГ), як обов’язкове обстеження для малюків. За словами дитячої неврологині Надії Бойко, це дослідження потрібне лише за наявності показів. Натомість діткам без скарг та відхилень його не варто робити.
  • Ноотропи та БАДи для покращення розвитку дітей. Обидві ланки препаратів не мають доказовості, стверджує дитяча неврологиня Ольга Тишковець.
  • Парафінові аплікації на ноги для дітей, які можуть призначати для розслаблення ніг малечі, які мають ДЦП або ходять на носочках. Однак це спадок радянської медицини, який не має доказовості. 

"Сама процедура негативно впливає на психологічний стан дитини. Поки їй накладають парафін, буде кричати і плакати", – додає Ольга. 

  • Апаратна фізіотерапія (електрофорез та дарсонвалізації). "Наразі Кокранівська спільнота не має жодних досліджень, які б довели ефективність електрофорезу. Але є електропроцедури, які дійсно призначаємо пацієнтам, проте лише як додаткову терапію за певних показів", – стверджує неврологиня Олександра Щебет.
  • Лікування остеохондрозу ударом молота або кулаками. Це приклади мануальної терапії, які не тільки не працюють, але й можуть нашкодити.
  • Акупунктура (голковколювання) та апітерапія (укуси бджіл). Обидва методи мають обмежені дані ефективності. Переважно вони діють як плацебо, пояснює Олександра.
  • Мікрополяризація або Томаті – прослуховування мікрострумів в навушниках, які нібито впливають на взаємодію між нейронами. Проте ця дорога методика безрезультатна і без доведеної ефективності, додає Ольга.
  • Обов’язкове МРТ, якщо болить спина. За словами лікарки спортивної медицини Олени Дружиніної, не для кожного болю у спині потрібно робити МРТ. Адже часто причиною є м'язовий біль. "Болить спина, зробіть зарядку. Якщо легше не стало, зверніться до невролога. Він вирішить, що робити далі: скерує на МРТ або діагностує м'язовий біль", – додає лікарка.

7

Реабілітація

  • Хіджама – методика кровопускання в банки. Скальпелем на тілі роблять насічки, а наверх ставлять банки, щоб випустити туди кров. "По-перше, є ризик інфікування. По-друге, це недоказовий метод у галузі реабілітації", – пояснює лікарка зі спортивної, фізичної та реабілітаційної медицини Марина Марчук.
  • Метод сухої голки. За словами лікарки, в Україні цю процедуру часто проводять без належної освіти, не в санітарних умовах та поза межами медичних закладів. Відповідно вона несе більше небезпеки, ніж користі.
  • Блокади без УЗ-контролю. Знеболювальні гормональні блокади можна застосовувати, тому що це "золотий стандарт" для багатьох діагнозів в реабілітації, стверджує Марина. Однак цю процедуру не можна робити за анатомічними орієнтирами. Необхідний УЗ-контроль.
  • Тейпування, як метод лікування. "Це може бути додатковим методом реабілітації. Однак у будь-якому разі має низьку доказовість", – підсумовує Марина.

8

Зір

  • Уколи під очі у разі вікової макулярної дегенерації сітківки (ВМД). Зазвичай ця хвороба розвивається у людей старших за 60 років. Радянська школа офтальмології передбачала використання ін’єкцій вітамінів та судинних препаратів для зупинки розвитку ВМД. Але не має досліджень, які б довели ефективність такої терапії, стверджує офтальмохірург Тетяна Манойло. До того ж інколи можуть виникати негативні наслідки цієї процедури, як прокол очного яблука.
  • Твердження, що лінзи та окуляри погіршують зір. "Це неправда. Зір погіршується через розвиток, наприклад, короткозорості. Натомість корекція за допомогою лінз чи окулярів має бути обов’язковою", – додає лікарка.
  • Перфораційні окуляри, як спосіб покращення зору. Дійсно одягаючи ці окуляри людина в моменті бачить чіткіше. Тому що маленькі дірочки відсікають багато площі оптичної системи ока, через яку може відбуватися заломлення і фокусування на сітківку, пояснює Тетяна та додає: "Але це не змінить зір глобально".

9

Шкіра

  • Купання дітей у травах. Вони містять дубильні речовини, які здатні підсушувати шкіру та збільшувати подразнення. А їхня натуральність – не завжди про безпеку. Адже трави мають великий алергічний потенціал. За словами дерматологині Катерини Бакіко, чистотіл, аїр, полин взагалі токсично впливають на шкіру.
  • Змащування шкіри чистотілом. "Є факти контактної алергії на сік рослини. Тобто шкіра у місці нанесення запалюється, утворюються міхурці, як наслідок, вторинна інфекція", – пояснює Катерина.
  • Лікування ран подорожником. Це просто не працює.
  • Постійна дезінфекція легких ран та порізів. Достатньо лише мити місце ураження водою та милом. Дезінфекція доречна у разі глибоких ран, явних забруднень та за вказівкою лікаря, додає дерматологиня.
  • Заливання спиртом чи спиртовмісними антисептиками рани дитини. Це спричинить сильне печіння, що аж ніяк не свідчить про лікарську ефективність. За словами Катерини, нині є сучасні розчини для дезінфекції, комфортні для дітей, наприклад, октенісепт чи високі концентрації хлоргексидину.
  • Оброблення рани сечею, слиною собаки, землею або пожованим хлібом. Це не тільки не допоможе, а може нашкодити, наголошує дерматологиня.
  • Аутогемотерапія – збирання крові з вени та введення у м'яке місце. Нібито асептичний некроз від процедури активує імунну систему і вгамовує вогнище запалення. Однак насправді від цього з'являються лише нові болючі запальні елементи, пояснює дерматологиня Ірина Власенко.
  • Чистка обличчя, як рутинна процедура для всіх. За словами Ірини, вона потрібна лише за наявності комедонів – чорних цяток, які самі не проходять. А людям з акне додаткове подразнення може лише нашкодити. Ймовірність утворення шрамів та рубців збільшується.
  • Аптечні бовтанки та пасти, наприклад, саліцилова бовтанка з цинком. Нині це застарілі методи терапії шкірних захворювань.

10

Волосся

  • Стрижка наголо дітей 1 року. "Це міф, що від цього волосся стане краще рости і буде міцнішим. Кількість волосяних фолікулів, густота, колір та структура (пряме чи кучеряве) волосся закладається генетично. На це впливає тип волосся батьків, етнічність, стать тощо. Обстригання, вітаміни, масажі шкіри голови на це не впливають", – пояснює дерматологиня Катерина Бакіко.
  • Плазмотерапія шкіри голови, як рутинна процедура. За словами лікаря-дерматолога, трихолога та спеціаліста з хірургічного відновлення волосся Кузьми Хобзея, вона доведена та ефективна, але потрібна далеко не всім. Її включають у міжнародні рекомендації лікування андрогенної алопеції – втрати волосся за чоловічим та жіночим типом. У інших випадках це не перша лінія терапії.
  • Дарсонвалізація. "Її дійсно колись використовували в радянських поліклініках, як один з методів стимуляції росту волосся. Однак нині ця процедура немає доказової бази", – додає Кузьма.
Читайте також: Від стресу сивіють не всі, а сода не лікує грибок. Розвінчуємо міфи: шкіра, нігті, волосся
Альона Низовець
Альона Низовець
журналістка LIGA.Life