Як стрес впливає на ротову порожнину і зуби

LIGA.Life розпитала стоматолога-ортопеда, доктора медичних наук та професора Олексія Біду, чому через стрес ми стискаємо щелепи, скрегочемо зубами та що з цим робити.

Війна б'є по психіці, психіка відгукується по тілу. Зокрема, стрес б'є по ротовій порожнині і зубах.

Загалом, затяжні стреси, тривожність, нестійкий психоемоційний стан, неврози та напруга –  фактори ризику практично всіх найпоширеніших захворювань ротової порожнини.

Зокрема, хвороби слизової оболонки, тканин пародонту та бруксизм з подальшим стиранням твердих тканин зубів, стверджує стоматолог-ортопед. 

Скрегіт зубами

Бруксизм – несвідомий скрегіт зубами уві сні через спазм жувальних м'язів. Стрес – пусковий фактор розвитку цього захворювання. 

"Людина часто не помічає, що має бруксизм. Адже скрегіт зубами у 90% випадків виявляється вночі. Винятки – 10% – під час критичних ситуацій, наприклад, гучних вибухів", – пояснює лікар. 

Потенційні наслідки бруксизму:

●   чутливість зубів;

●   тріщини на зубах;

●   стирання зубів;

●   зниження висоти прикусу;

●   відколювання пломб, ортопедичних конструкцій, вінірів, керамічних накладок;

●   дефекти у пришийковій ділянці зубів;

●   біль у скронево-нижньощелепному суглобі. 

"Оскільки бруксизм проявляється вночі, часто люди не знають про цю проблему. Звертаються до лікарів, коли бачать наслідки: чутливість, тріщини, сколи", – пояснює лікар.

Стискання щелепи

Це ще одна несвідома реакція організму на стрес.

"Можливо, ви бачили відео, коли люди зубами тягнуть важкі предмети. Це доказ того, що жувальні м’язи дуже сильні. Під час стресу виникає гіпертонус цих м’язів. Ви несвідомо стискаєте щелепи, що чинить тиск на зуби", – пояснює експерт.

Гіпертонус м’язів особливо спостерігається у людей з ризикованим способом життя: поліцейських, військових, пожежників, спортсменів та інших. Можна помітити, що у них яскраво виражені жувальні м’язи.

Погані звички

Стрес має безпосередній та опосередкований вплив на здоров’я ротової порожнини, стверджує Олексій.

●  Безпосередній – підвищення у крові "гормону стресу" – кортизолу. Так імунітет слабшає, а організм втрачає колишню здатність протистояти хвороботворним бактеріям.

●  Опосередкований – під впливом стресу людина починає споживати більше алкоголю, частіше їсти, особливо солодке, палити, несвідомо гризти нігті чи сторонні предмети тощо. Зловживання частими перекусами знижує рівень рН слини та її буферну ємність, що підвищує ризик виникнення карієсу. Звичка гризти сторонні предмети призводить до пошкодження емалі зубів, пломб чи ортопедичних або ортодонтичних конструкцій (пломб, вінірів, керамічних накладок), збільшує ризик потрапляння інфекцій до рота.

"Будь-який із цих проявів потребує звернення до лікаря-стоматолога. Самолікування не допоможе!", – наголошує експерт. 

Як допомогти собі

Стоматолог радить:

●   Слідкуйте за психоемоційним станом, спокійно і врівноважено дійте у стресових ситуаціях. Тобто контролюйте надмірні стискання щелеп, не гризіть нігті, ручки/олівці чи інші сторонні предмети.

●   Підтримуйте хоча б базові засади здорового способу життя: регулярне харчування, сон, будь-яка рухливість.

●   Не поглиблюйте стресову ситуацію. Максимально продовжуйте займатися повсякденними справами: їсти у звичному режимі, дотримуватись правил гігієни, працювати або виконувати рутинні справи (прибирання, читання, складання речей). Спілкуйтеся з іншими людьми, приділяйте час дітям та мінімізуйте час, проведений за новинами.

І головне – дотримуйтесь базових правил гігієни ротової порожнини: чистіть зуби і язик 2-3 рази на день та користуйтеся допоміжними засобами гігієни (іригатори, йоржики).

"Стресова ситуація рано чи пізно закінчиться, а повернути здоров'я ротової порожнини не так вже й легко. Не забувайте ретельно доглядати за ротовою порожниною, а також мінімум двічі на рік відвідувати стоматолога. Своєчасний профілактичний огляд та професійна гігієна збережуть вас від багатьох проблем", – підсумовує Олексій.