Проблеми зі сном у дітей – вищий рівень стресу у батьків. Як сім'ї покращити якість сну

Дослідники виявили, що батьки з розладом сну або з дитиною з такою проблемою мають значно вищий рівень стресу. Результати дослідження опублікували в журналі PLOS ONE.

Під розладами сну вчені мають на увазі:

• безсоння (відсутність сну);
• гіперсомнію (надмірний сон);
• апное сну (зупинка дихання під час сну).

Розлади сну та стрес мають двосторонній зв’язок: переживання надмірного стресу негативно впливає на якість сну, а поганий сон негативно впливає на рівень стресу.

Батьківський сон та стрес

У дослідженні взяли участь понад 14 000 батьків. Протягом року трохи понад 2% учасників подали заявку на лікування стресу, а 12% – розладів сну. За цей же проміжок часу 2% поскаржились на розлад сну у дітей.

Після поправки на вік, стать і сімейний стан дослідники повідомили, що показники стресу були значно вищими у людей із розладом сну.

Показник рівня стресу:

• утричі вищий серед тих, хто мав безсоння;
• у 1,88 раза вищий серед тих, хто мав апное сну;
• у 1,9 раза вищий у людей, чия дитина мала розлад сну;
• у 2,89 раза вищий у людей, чия дитина мала безсоння.

Дослідники також помітили, що частота батьківського безсоння чи апное сну зростає майже вдвічі, якщо у дитини є розлад сну.

Вчені припускають, що ці результати дають краще розуміння зв'язків між якістю сну дорослих та дітей і стресом батьків. У перспективі це може допомогти покращити лікування та знизити ризик цих розладів.

Що про це кажуть експерти

Нове дослідження вкотре доводить, що без повноцінного сну рівень стресу зростає, стверджує клінічна психологиня Шелбі Гарріс у коментарі для Healthline. Тож кожній родині слід у комплексі працювати над якістю та гігієною сну. 

Окрім настрою, поганий сон негативно впливає на денну пильність та увагу до деталей.

"Коли отримуємо якісний сон у достатній кількості, наш мозок краще сприймає та справляється з частими стресовими факторами, з якими стикаємося щодня", – додає докторка Шаліні Паруті, членкиня Американської академії медицини сну (AASM).

Для покращення якості сну обидві експертки радять:

• Дотримуйтеся постійного графіка сну та неспання. Тобто прокидайтесь та лягайте спати щодня в один і той самий час, але враховуйте денну потребу у сні – 7-8 год. Centers for Disease Control and Prevention (CDC) радить дотримуватись цього графіку 7 днів на тиждень, включно з вихідними.
• Підтримуйте рутину перед сном. Виконання одних і тих самих послідовних дій перед сном допомагає мозку краще переходити від пильності до засинання. Зазвичай цей час не має перевищувати 30 хв. Така рутина може включати приймання душу/ванни, чищення зубів, читання казок на ніч тощо. За слова Паруті, важливо щовечора виконувати ті самі дії в однаковому порядку, навіть якщо довелось лягти спати пізніше.
• Відкривайте вікна зранку. Гарріс стверджує, що світло вранці може допомогти батькам і дітям почуватися бадьорішими протягом дня та покращить засинання вночі. Тож відкривайте штори та жалюзі одразу після пробудження і за можливості виходьте на прогулянки зранку.
• Не можете заснути після 20 хв перебування в ліжку – припиніть спроби. Встаньте з ліжка та займіться чимось спокійним без освітлення. Наприклад, поскладайте одяг. Відчули тягу до сну – поверніться в ліжко.
• Маєте проблеми зі сном або помічаєте їх в інших членів сім'ї – спробуйте вести щоденник сну протягом 10 днів. Запишіть, коли ви лягаєте спати, через скільки засинаєте, прокидаєтесь, встаєте з ліжка, чи дрімаєте, який рівень фізактивності маєте, скільки алкоголю та напоїв з кофеїном споживаєте. Візьміть ці записи з собою до лікаря. Вони допоможуть діагностувати проблему та призначити метод лікування.