Як їжа впливає на настрій і психічне здоров’я

Смачна їжа впливає на настрій не лише миттєво, через викид ендорфінів, а й довгостроково – завдяки поживним речовинам, що беруть участь у виробленні нейромедіаторів. Тваринні білки забезпечують організм амінокислотами для синтезу дофаміну та серотоніну, брюссельська капуста містить фолат, а журавлина – вітамін С, важливий для роботи мозку. Про це пише The Economist.

На тлі зростання психічних розладів науковці дедалі активніше досліджують, як харчування та добавки впливають на психіку. Так формується нова галузь – нутрітивна психіатрія, що вивчає специфічні харчові потреби мозку та їхній вплив на психічне здоров’я.

До прикладу, мозок дорослої людини, що становить близько 2% маси тіла, споживає близько 20% його енергії. Для нормальної роботи йому потрібна велика кількість вітамінів і мінералів: навіть перетворення триптофану на серотонін вимагає B6, заліза, фосфору та кальцію. Водночас відокремити харчові потреби мозку від потреб усього організму складно. Рекомендовані добові норми, розроблені ще під час Другої світової війни для підтримки фізичного здоров’я військових, не враховують специфічних потреб мозку.

Наука про харчування залишається менш дослідженою порівняно з іншими галузями. Це пояснюється складністю проведення якісних експериментів: рандомізовані контрольовані випробування, які застосовують у фармацевтиці, важко реалізувати у сфері дієтології, адже мало хто погоджується дотримуватися експериментального раціону роками. Тому більшість робіт базуються на спостережних дослідженнях, що встановлюють зв’язки між продуктами та хворобами. Хоча вони не доводять причинно-наслідкових зв’язків, накопичення таких даних поступово формує переконливі наукові наративи – як це сталося у випадку з курінням і раком легенів.

Нутрітивна психіатрія перебуває на ранньому етапі розвитку й досліджує, які мікронутрієнти впливають на мозок та якими механізмами. Головна перешкода – економіка: вітаміни, мінерали й мікроорганізми не можна запатентувати, тому фармацевтичні компанії не зацікавлені у масштабних випробуваннях. Дослідження, що фінансуються індустрією, часто упереджені, тож більш надійними організаторами таких проєктів можуть бути уряди, університети та системи охорони здоров’я. Водночас жодні добавки не замінюють потреби у здоровому харчуванні, але ставлять нові питання для науки.