Секрет довгожителів. Що таке "блакитні зони" і чи можливі вони в Україні

"Многая літа", співають на українських весіллях та днях народження, бажаючи довгих років життя. Але як жити довго та ще й мати сили та здоровʼя зі зміною літ?

На це запитання намагався відповісти журналіст та дослідник National Geographic Ден Бюттнер. Понад 20 років він шукає секрет довгого життя, досліджуючи так звані блакитні зони – регіони, де живе найбільша кількість людей віком понад 85 років. Ба більше, він навіть намагався створити власну "блакитну точку" на карті, змінюючи спосіб життя жителів містечка Альберт-Лі, Міннесота, США.

Тож як справдити побажання "многая літа"?

LIGA.Life не тільки ознайомилась з висновками Бюттнера, але й розпитала експертів, чи дійсно досвід довгожителів "блакитних зон" може спрацювати в умовах України. 

Що таке "блакитні зони"

Історія цього терміна починається у 1996 році, коли дослідник Джанні Пес почав вивчати довголіття на рідному острові – Сардинії. Вже через три роки він вперше повідомив світу про виняткову тривалість життя людей, які мешкають в гірському регіоні. 

У 2000 році Пес у співпраці з професором Мішелем Пуленом продовжив вивчення довголіття на острові. Зосереджуючись на селах з найвищою тривалістю життя, дослідники малювали на карті блакитні кола.

Тема довголіття зацікавила журналіста та дослідника National Geographic Дена Бюттнера. У співпраці з Пуленом та Песом досліджували та відкривали світу інші "блакитні зони". На момент написання статті існує 5 регіонів з найвищою концентрацією довгожителів: 

1) Барбаджа, острів Сардинія, Італія;
2) острів Окінава, Японія;
3) острів Ікарія, Греція;
4) місто Лома-Лінда, Каліфорнія, США;
5) півострів Нікоя, Коста-Рика.

Знання, отримані впродовж експедицій, Бюттнер описав у своїх книгах: The Blue Zones, The Blue Zones Solution, The Blue Zones Challenge тощо, а також у мінісеріалі "Життя до 100 років: Таємниці блакитних зон" (Netflix). 

Нині команда ТОВ Blue Zone працює над розбудовою здорових спільнот у США. Основою стали 9 звичок, які мають довгожителі "блакитних зон":

1. Побутова рухливість: ходьба, садівництво, прибирання, робота руками тощо.
2. Життєве призначення або мета – те, заради чого довгожителі прокидаються зранку. За результатами дослідження, усвідомлення своєї мети додає до 7 років життя.
3. Стишення – ритуали, які допомагають відпочити та знизити вплив хронічного стресу.
4. 80% ситості. Населення Окінави не заповнюють шлунок на всі 100% під час вживання їжі. Вони залишають розрив у 20% між голодом та ситістю, що дозволяє їм не переїдати.
5. Фокус на рослинній їжі. Жителі згаданих регіонів фокусуються на цільнозернових, бобових та овочах. Мʼясо є в раціоні, але в середньому пʼять разів на місяць.
6. Натуральне вино. Майже в усіх "блакитних зонах" (окрім Лома-Лінди) натуральне якісне вино – частина раціону. Але його споживають в помірних кількостях – 1-2 бокали на день в колі друзів чи під час їжі.
7. Приналежність. Майже всі опитані довгожителі мають приналежність до певної релігійної спільноти. Результати дослідження свідчать, що відвідування релігійних служб 4 рази на місяць збільшить тривалість життя на 4-14 років.
8. Любов на першому місці. Для довгожителів "блакитних зон" сімʼя – понад усе. Літні родичі завжди залишаються вдома, поруч з рідними. Окрім того, велику цінність становить наявність партнера. За спостереженнями команди Бюттнера, це може збільшити очікувану тривалість життя до 3 років.
9. Комʼюніті. Населення "блакитних зон" проживає в спільнотах, які підтримують здоровий спосіб життя. 

Якщо підсумувати, то "секрет довгожителів" стоїть на трьох базових цеглинках – фізактивності, харчуванні та підтримці ментального здоровʼя. Розгляньмо їх детальніше.

Рослинний раціон, вино та суперфуди

Приблизно на 95% раціон довгожителів – рослинний. Наприклад, на Окінаві споживання мʼяса, яєць та молочних продуктів становить менше ніж 1% від загального раціону. Більшу частку займають овочі (6%), рис (12%) та фіолетовий ямс (67%). 

У Лома-Лінді 35% населення – вегани або вегетаріанці. Але раціон тих, хто їсть мʼясо, все одно на 60% складається з фруктів та овочів і лише на 5% з птиці, червоного мʼяса та риби. Також вони їдять чимало горіхів, бобових і цільнозернових.

"Здоровий раціон на ⅔ складається з рослинної їжі і на ⅓ – з тваринної. У жителів "блакитних зон" частка рослинної їжі навіть перевищує ⅔. Однак через те, що їхній раціон різноманітний, а джерела тваринних білків (риба, мʼясо, яйця) не виключаються, вони отримують усі незамінні амінокислоти, необхідні організму", – пояснює дієтологиня Євгенія Розум.

Євгенія Розум