"Як у мене світла немає, то хай і в сусідів не буде": звідки такі емоції і як їх вгамувати
Київська багатоповерхівка, в якій я живу, під’єднана до критичної інфраструктури. Через це в будинку майже не відключають світло. Сусідів із будинку навпроти, у яких світло вимикають за графіком, це бентежить. Тому спочатку емоції полилися до ОСББ, а згодом – до ДТЕКу. Подібні випадки зустрічаються у всій країні.
Чому виникає ця злість, LIGA.Life розпитала медичну психологиню та травматерапевтку Оксану Степанюк.
Поведінка родом із дитинства
Люди, яким не подобається, що в сусідів є частіше світло, ніж у них, відчувають водночас злість, заздрість, втому, нерозуміння, відчай, страх, збентеження тощо, пояснює експертка.
Корінь такої реакції слід шукати в дитинстві. Старші покоління виховувались та виховували своїх дітей та онуків через змагання та присоромлення. Вдома говорили: "Ти маєш бути найкращим!", а вчителі мали низку улюбленців, яких часто обирали не за успішність чи знання, а за своїми вподобаннями.
Так у дитини формується нерозуміння: "Чому обрали не мене? Я поганий?". Подібна думка виникає у сусідів: "Чому обрали їх, а у мене вимикають світло?". Це ніби повернення до травматичного досвіду, стверджує психологиня.
Покарання через позбавлення благ – ще один потенційний вплив на теперішню поведінку. Наприклад, у дитинстві батьки говорили: "Будеш себе погано вести, не подивишся мультики". В дорослому віці знову позбавили блага – електрики. Це повертає до травматичного досвіду, який у більшості неопрацьований.
"Глибоке нерозуміння системи вибору, незнання та здобуті травми вийшли на поверхню", – пояснює Оксана.
Вимкнення світла у сусідньому будинку не покращить ситуацію зі світлом у вашому. Але чому людям стає легше, коли світла немає в обох будинках?
"Тому що так вони відчувають себе частиною соціуму з однаковим ставленням та умовами. Це заспокоює: "Зі мною все гаразд. У мене так само, як у інших", – каже травматерапевтка.
Як приборкати почуття
Якщо ви – той сусід, якому не подобається світло навпроти, усвідомте свої почуття. Назвіть їх, а далі:
- Розберіться, як працює система вимкнення електроенергії. Наприклад, подивіться/прочитайте тематичне інтерв’ю. Знання та розуміння знімають емоційний дискомфорт.
- Визначте незадоволену потребу, яка стоїть за емоцією. Якщо ви роздратовані, запитайте себе: "Що мені необхідно?". Ймовірно, світло для конкретної мети: попрацювати, поїсти, зігрітися тощо.
- Спробуйте задовольнити цю потребу: "Як можу собі допомогти, якщо світла зараз немає?". Так ви переведете емоцію на конструктивний шлях задоволення потреби. Наприклад: "Я голодний. Тож піду в кафе поїсти".
"Не впадайте в емоцію, а розбирайтеся з нею. В 9 з 10 випадків після задоволення потреби емоція зникає", – стверджує Оксана.
Як говорити із сусідами
Уявімо: ви зустрілись із сусідом, у якого вимикають світло. Ваша задача – вести розмову зі стратегією win-win, яка має 4 стадії:
- Безоцінково описати ситуацію.
- Озвучити емоції, які має сусід.
- Та здогадки щодо потреби, за якою стоять ці емоції.
- Проговорити можливе рішення.
Наприклад: "Коли у вас вимикають світло, а у мене – ні, ви відчуваєте злість. Тому що вам некомфортно. Я це розумію і мені прикро. Якщо можу якось допомогти, скажіть, будь ласка".
Проте не всі мають сильний емоційний інтелект. Часто люди не помічають, не усвідомлюють та не можуть назвати, що коїться всередині них.
Вони можуть прийти до вас, щоб "злити" емоції. Їхня риторика базується на виразі "так, але…" та позиції жертви. Що б ви їм не пропонували, всі конструктивні старання будуть заперечені. У певний момент ви не витримаєте, проявиться злість та роздратованість. Ви почнете кричати, що тільки підтвердить думку сусіда, що ви – нахабний, а він – нещасний. Це конфлікт, який не має вирішення.
"Щоб не допустити цього, скажіть сусіду: "Бачу, ви не готові про це зі мною розмовляти. Коли будете готові, з радістю запропоную варіанти вирішення" або "Ви кричите, тому що є емоція. Співчуваю, розумію, але не думаю, що нам зараз вдасться домовитись", – радить експертка.
Успішна комунікація вийде саме з тими людьми, які зацікавлені у розв’язанні проблем.