Зміст:
  1. Як порушення графіка може впливати на дітей
  2. Як заспокоїти дітей під час повітряної тривоги
  3. На що звернути увагу батькам

Повномасштабна війна триває вже понад 1,5 року, але сирена досі може викликати психологічну тривожність і страх. Імовірно, помічаєте подібну реакцію й у дітей, для яких час у бомбосховищі – це ще й збиття графіка. Адже замість денного сну в садочку чи навчання в школі їм доводиться йти в укриття, а згодом – наново повертатися в рутину. 

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Збиття графіку та психологічна тривожність через можливу небезпеку можуть негативно впливати на фізичне й ментальне самопочуття дитини. Втома, виснаження, дратівливість або надмірне збудження можуть бути результатом кількох годин у бомбосховищі.

Як відвернути увагу дітей під час повітряної тривоги в садочку чи школі та що робити батькам після повернення дітей додому, LIGA.Life розпитала у психологів благодійного фонду "Голоси дітей" – Євгена Герасимова й Інни Князєвої.

Як порушення графіка може впливати на дітей

З першим сигналом повітряної тривоги вчителі та вихователі збирають дітей і відводять у бомбосховище. Неважливо – чи був у них денний сон, чи урок, чи обід – дітей забирають у безпечне місце. 

Результат – графік збивається, що може негативно впливати на самопочуття малечі.

Адже це стає перешкодою на шляху до задоволення базових потреб – денного сну, їжі, гри тощо.

"Під час повітряної тривоги стресують і діти, і дорослі. А коли людина ще й вибивається з графіка (нормально не спить, не їсть), то це матиме накопичувальний ефект, що призведе до втоми. Як результат, людина втрачає здатність контролювати свій стан, емоції, реакції тощо", – пояснює Євген. 

Реакція організму на стрес – індивідуальна річ. Однак дорослим слід звернути особливу увагу та зʼясувати причину, якщо дитина:

  • відмовляється або рідше займається тим, що раніше їй подобалося;
  • перестає спілкуватися;
  • замикається в собі або навпаки стає більш активною;
  • відмовляється від сну або їжі;
  • емоційний стан менш стабільний: дитина починає більше плакати, нервувати, гризе нігті тощо.

З іншого боку, вихователям і вчителям слід прослідкувати й за своїм станом у момент повітряної тривоги. Адже їхні страх, метушня чи нервовість можуть позначитися на стані дітей, додає Інна.

"Довірений дорослий має бути зібраним, зарядженим оптимізмом і здатен перетворити похід у бомбосховище в гру. У такому разі настрій дитини буде відповідним", – зауважує Інна.

Тож послуговуйтесь правилом "кисневої маски": спочатку рятуйте себе, потім дитину. У ситуації сирени: спочатку вгамуйте свою тривожність, а це допоможе вгамувати й дитячу, додає Євген.

Читайте також: Як війна вплинула на здатність дітей учитися і наскільки це велика шкода для майбутнього

Як заспокоїти дітей під час повітряної тривоги

Почніть з дороги до бомбосховища, радить психологиня. Наприклад, на шляху до укриття співайте з дітьми пісню, як "Ой, у лузі червона калина" або різдвяні колядки. Це вже допоможе відвернути увагу малечі. 

Помітили у бомбосховищі, що діти тривожаться, – поясніть, що зараз відбувається. Наприклад: "Тривога – це не небезпека, а навпаки – захист. Вона сповіщає нас про те, що військові знають про загрозу і роблять усе, щоб нас захистити".

Також Євген радить памʼятати про корисні практики:

  • групові дихальні вправи. Наприклад, дихання за квадратом: знайдіть будь-який предмет прямокутної форми (вікно, стелю, стіну). Ведіть очима з його лівого верхнього кута до верхнього правого, вдихаючи 4 сек. Далі з верхнього правого кута опустіть очі в нижній правий кут, затримуючи дихання на чотири рахунки. Рухайтесь далі до нижнього лівого кута, видихаючи протягом 4 сек. А звідти – до верхнього лівого кута, знову затримуючи дихання на 4 сек. Можна зробити 5-15 повторень, щоб заспокоїтись і прийти в себе.
  • вправи мʼязової релаксації: на 10 сек напружте все тіло. Потім на 10 сек розслабте все тіло. Також можна зробити вправи на кожну частину тіла окремо: напружте пальці ніг і стопи на 10 сек, розслабте на 10 сек. Далі напружте ікри на 10 сек і розслабте на 10 сек. Продовжуйте так із кожною наступною частиною тіла.
Наступний крок – подумайте про створення затишку в укритті (якщо це можливо).

За крок до різдвяних свят можна прикрасити його сніжинками, гірляндами, іграшками тощо. Можна заздалегідь принести туди ялинку та разом з дітьми декорувати її під час повітряної тривоги.

"Застосовуйте творчість та арттерапевтичні практики: малювання, ліплення тощо. Всі речі, які роблять руками, допомагають сконцентрувати увагу на процесі. Також можна танцювати й співати, якщо дозволяє простір", – радить Євген.

Додаткова мотивація зайнятися рукоділлям – дрібна моторика тісно повʼязана з розвитком мозку й нервової системи. Тож, можливо, саме час зробити своїми руками ялинкові прикраси з паперу, картону чи пластиліну. 

"Раджу вихователям відкривати календар і шукати найближче свято. Так завжди буде чим зайнятися. Наприклад, сьогодні ліпимо тваринок, вигадуємо про них різдвяну казку й обігруємо разом," – додає Інна.

За можливості принесіть в укриття коробки, ковдри чи інші "будматеріали" для імпровізованої халабуди. За спостереженнями психологині, діти дуже люблять будувати подібні конструкції. Тож це також допоможе поглинути дитячу увагу.

А якщо укриття не дуже облаштоване й там незручно проводити творче дозвілля?

У такому разі доречними будуть:

  • групові дихальні вправи;
  • настільні ігри;
  • рухливі ігри, як козаки-розбійники, квач або стрибки з гумкою;
  • ігри з мʼячиком, як гаряча картопля, їстівне/неїстівне, правда чи брехня тощо;
  • співи та вивчення віршів, колядок, пісень.
Сирена тривожить дітей. Як їх відвернути від повітряної тривоги в садочку, школі та вдома
Фото: Depositphotos

На що звернути увагу батькам

Помічаєте, що дитина поводиться інакше після повітряних тривог? Наприклад, стурбована, апатична чи навпаки дуже активна. Покличте до себе, обійміть, поцілуйте, погладьте або зробіть масаж. У процесі можете запитати, як її день, самопочуття, які емоції відчуває тощо. 

"Батькам також важливо ділитися своїми емоціями та почуттями з дитиною. Так ви демонструєте на власному прикладі, що таке слід проговорювати, тому що потім стає легше", – пояснює Євген.

Також можете разом:

  • почитати книжку;
  • побудувати халабуду, де буде місце для відпочинку лише для дитини;
  • подивитися мультфільм/кіно або послухати разом аудіоказки;
  • пограти в настільну гру тощо.

Помічаєте, що дитині складно говорити про почуття і настрій не покращується – зверніться до психолога. Адже за цим може стояти накопичення різних факторів: відсутність базового відчуття безпеки, вікова криза, травми, сварки в родині, дефіцит вітамінів тощо.

"А головне – не женіться за результативністю в навчанні чи гуртках. Саме зараз час видихнути, відпочити, виявити проблему і лише потім братися за речі, які потребують ресурсу", – наголошує Інна.

Читайте також: Дитина – за кордоном, а батько – в Україні. Як підтримувати зв’язок