Генеральне прибирання: як зробити текст легким і красивим. П'ять секретів мовознавця

Любі читачі й ще любіші читачки, вітаю вас із новим випуском нашої мовнопорадної рубрики!

Після досить довгої перерви на наукові колонки про українську граматику (якщо пропустили – ось про давноминулий час, ось про двоїну, а ось про рід у множині) я вирішив повернутися до простих точкових порад про корисні й шкідливі слова.

Одні можуть спростити ваш текст, інші йому переважно шкодять, додають непотрібної довготи й роблять глевким і нестравним. Читаєш-читаєш, ніби все зрозуміло, але якось надто довго й несмачно. Бувало таке? А як писати інакше? Давайте розберемося.

Свій до свого по своє

Займенник "свій" дуже недооцінений, про нього часто забувають, ним нерідко нехтують. А дарма!

Дивіться, що він може:

• допомагає освіжити речення й уникнути повторів:

Ми звернулися до наших друзів, які знають про нашу ситуацію. – Ми звернулися до своїх друзів, які знають про нашу ситуацію.

• усуває проблему з їх/їхні, коли не знаєте, що обрати:

Вони не знали про їхні проблеми. – Вони не знали про свої проблеми.

• прибирає зайву двозначність:

Петро не знав, що Іван уже давно з’їв його сніданок. [чий сніданок з’їдено – неясно] –

Петро не знав, що Іван уже давно з’їв свій сніданок. [точно з’їдено сніданок Івана]

Утім, попри всі ці неочевидні корисні бонуси, часом можна і треба обходитися без "свій" чи "його". Особливо, коли йдеться про частини тіла та інші органи й у реченні лише один діяч:

Він опустив свою/його руку в кишеню. – Він опустив руку в кишеню.

Буття і його необов’язковість

Не всюди й не завжди треба писати "був", "була" чи "було". Зі свого досвіду скажу: там, де цих слів можна уникнути, їх варто уникати. Повністю без них не обійдешся, тож ліпше приберегти "буття" на випадок, коли без нього ніяк. Ось що я маю на увазі:

• Він був останній, хто міг це зробити. – Він останній міг це зробити.
• Вона не була фахівчинею, про яку таке казали. – Вона – не та фахівчиня, про яку таке казали.
• Наступне місце, де був бензин, знаходилося дуже далеко. – Наступне місце з бензином було дуже далеко.

Скорочуйте очевидне

Якщо ви стверджуєте загальновідоме, всім і так зрозуміло, що ви оперуєте фактами. Тому…

• Безсумнівним видається той факт, що Дніпро тече в Чорне море. – Безсумнівно, що Дніпро тече в Чорне море. (Дніпро, безсумнівно, тече в Чорне море.)
• Годі сперечатися з фактом, що справжнім агресором є тут саме Росія. – Справжній агресор тут, безперечно, Росія.

Якщо пишете про області, всім і так ясно, що це регіони, якщо про понеділок, вівторок чи середу, можна не підкреслювати, що це дні, якщо про Дніпро чи Віслу – що річки:

• Херсонщина й Миколаївщина – регіони, в яких щодня лунають вибухи. – На Херсонщині й Миколаївщині щодня лунають вибухи.
• Дунай, Дніпро та Ельба – річки, біля яких здавна жили люди. – Біля Дунаю, Дніпра та Ельби здавна жили люди.

Є чи не є

Дуже часто бачу конструкції типу це не було можливим, зустрітися з ним не було можливим та інші подібні. Усі вони закорінені в російській канцелярській конструкції (не) являться/быть возможным, що не несе для українських текстів жодної додаткової вартості, тільки зайве їх видовжуючи. Тому, якщо у вас не художня стилізація під бюрократично-сутяжницьке язичіє, по змозі уникайте:

• Відвідати зустріч Путіна й Трампа не є можливим. – Відвідати зустріч Путіна й Трампа неможливо.
• Чи не було б можливим якось це змінити? – Чи не можна якось це змінити?
• Згодом буде можливим дізнатися про всі подробиці. – Згодом можна буде дізнатися всі подробиці.

Скорочуйте зв’язки

Я про зв’язки між простими реченнями у складному. Який, у якому, біля якого, за яким – надто обтяжливі. Можна простіше:

• Над містом, у якому я виріс, підіймався дим. – Над містом, де я виріс, підіймався дим.
• Крамниця, до якої нам треба зайти, зовсім поряд. – Крамниця, куди нам треба зайти, зовсім поряд.
• Я спитав у нього про причину, з якої він мені не вірить. – Я спитав у нього, чому він мені не вірить.

Учіть українську – вона може бути вишуканою й лаконічною!