RU
Поради

Як емоційно вибратися зі стану горя після масової атаки – такої, як у Вінниці. 7 порад

15.07.2022, 09:07 • 4 хвилини
 - Фото
Наслідки ракетного удару у Вінниці, фото ДСНС

Росія вдарила ракетами по центру Вінниці. Уже підтвердили загибель 23 людей, серед них – троє дітей. 

Тижнем раніше окупанти обстріляли житловий будинок у Часовому Яру. Вже виявили до 48 загиблих.

Такі атаки спричинюють колективну травму. Це подія, яка руйнує відчуття безпеки та захисту у спільноті. 

Горювання часто слідує за травмою, пояснює видання про здоров'я Healthline. Ви можете оплакувати:

  • втрачені під час конкретної атаки життя, як зараз українці оплакують загиблу у Вінниці дівчинку Лізу, мама якої бореться за життя;

  • світ до того, як жахіття почалися, наприклад, життя до 24 лютого чи до окупації Криму та початку війни на Донбасі у 2014-му;

  • власну віру в людство. 

Осягнути та прожити, прогорювати те, що відбувається, може бути дуже важко. LIGA.Life адаптувала 7 порад Healthline під українські реалії. 

1. Знайте, що маєте право оплакати все це

Ви не маєте хвилюватися, що "надто" переживаєте. Відчай, паніка, лють – зрозумілі реакції. 

Горювання кожного має значення. Звісно, горе і травма поранених внаслідок обстрілу тих, хто втратив близьких, будуть іншими, аніж у тих, хто бачив наслідки трагедії по телевізору чи в соцмережах. 

Але це не означає, що ті, кого не зачепило безпосередньо, не мають права на емоції. 

2. Визначте, що саме ви переживаєте

Горювання та травма мають певні спільні симптоми, але діють по-різному. 

Горювання – спосіб прожити втрату – часто означає печаль та тугу. Ви можете горювати через убитих, яких знали, чи бажати, щоб вони досі були живими. 

Натомість травма описує вашу емоційну відповідь на загрозу чи потенційну загрозу. Наприклад, вам можуть снитися жахіття, що в тому медцентрі Вінниці – ви, чи що у візочку могла бути ваша дитина.

Поєднання горя й травми може ускладнювати відновлення. 

Через травму ви, наприклад, можете припинити спілкування з друзями або розмовляти з ними лише онлайн, аби не потрапити під можливий обстріл. А брак фізичного соціального контакту може гнітити.

Проживати травму та горювати кожен може по-різному. Але ось ознаки, на які варто звернути увагу:

  • ви часто і нібито без причини плачете,

  • ви легко дратуєтесь і злитесь через дурниці,

  • емоції ніби заціпеніли,

  • постійна втома,

  • важко зосередитися,

  • важко сприймати ракетні удари як такі, що відбуваються в реальному житті. 

3. Говоріть про це з тими, кому довіряєте 

Ваші почуття зрештою все одно виллються. Краще виплеснути їх словами, аніж пригнічувати й отримати висип на фоні стресу чи тривожні сни. 

4. Обмежте гортання стрічки новин

Постійне оновлення стрічки після такої трагедії може вплинути на ваше емоційне здоров'я, особливо якщо є ще фото / відео. 

За даними дослідження 2020 року, зображення того, що спричиняє колективну травму, може:

  • підняти ваш рівень стресу,

  • збільшити довготерміновий ризик посттравматичного стресу,

  • непрямо вплинути на вашу рутину, включно з роботою та стосунками, через тривалий стрес. 

5. Подбайте про свої потреби

Після трагедії інформація про неї буде всюди: на телебаченні, по радіо, у соцмережах, розмовах колег на роботі. Це може тиснути іще сильніше. 

Тому – бережіть себе, можливо, потрібно буде більше відпочити, щоб відійти, чи буде важче фокусуватися на справах. Це нормально.

Постарайтеся:

  • спати по 7-9 год,

  • регулярно їсти і не що попало,

  • пам'ятати, що обійми допомагають, з домашнім улюбленцем зокрема.

6. Спробуйте активне проживання

Пасивне проживання – це коли ви дбаєте про себе, щоб знизити стрес від трагедії. 

Натомість активне проживання – щось робити, аби вплинути на проблему. Волонтерство, допомога армії, відбудова економіки – будь-що, що допоможе відчути ваш внесок у спільну справу. 

Якщо не лежить зараз душа до активного проживання, це ОК. Кожен горює по-своєму.

7. Знайте, коли звернутися до фахівця

    Є ознаки, які свідчать, що вам потрібна кваліфікована допомога:
  • у вас багато тривоги, ви не можете розслабитися;

  • ви залипаєте в перевірку новин, часто ігноруючи справи, які маєте зробити;

  • ви відчуваєте провину та відповідальність за смерті постраждалих, хоча ви нічого не могли зробити, щоб запобігти трагедії;

  • через страх ракетного удару ви уникаєте ходити в публічні місця;

  • ви відчуваєте повну безнадію через все, що відбувається.

Ірина Андрейців
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини