Чекап здоров’я чоловіків після 30 та 40 років: важливість, рекомендації, аналізи

За даними опитування в США, 33% чоловіків вважають, що їм непотрібні щорічні медогляди. На думку 65% опитаних, вони "від природи здоровіші за інших чоловіків", а майже 40% шукають порад щодо здоров’я в інтернеті. 

В Україні подібних досліджень не проводили, але іноземний досвід мотивує поговорити про доречність щорічного чекапу здоров’я чоловіків.

LIGA.Life розпитала сімейну лікарку, уролога-андролога, кардіологиню та гастроентерологиню про те, як чоловіки мають обстежувати своє здоров’я у віці 30+, які аналізи варто здавати, а які процедури не мають жодної доказовості.

Почніть з сімейного лікаря

Цей спеціаліст допоможе скласти індивідуальний план обстежень. З собою слід взяти медкарту або результати попередніх чекапів, де вказані хронічні хвороби, досвід операцій тощо. Сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська також радить не забути карту вакцинації, якщо вона є.

Особливо гостро питання вакцинації стоїть для чоловіка, який найближчим часом планує стати батьком. Адже щеплення за віком та від грипу під час сезону дозволить оточити майбутню дитину "коконом" з людей, які не інфікують її кашлюком, дифтерією чи COVID-19.

Здавати завчасно аналізи не потрібно. Сімейний лікар має сам визначити набір скринінгів, які варто пройти чоловіку в певному віці. Зазвичай базовими є:

• на рівень глюкози – для контролю ризику цукрового діабету;
• на рівень холестерину, який впливає на стан серцево-судинної системи;
• зробити електрокардіограму та виміряти артеріальний тиск. За словами лікарки, чоловіки часто схильні до таких серцево-судинних захворювань, як гіпертензія та атеросклероз (хронічне захворювання артерій). Вони можуть бути безсимптомними. Тому варто час від часу перевіряти тиск та серцевий ритм.
• на ВІЛ;
• на гепатит В та С;
• мазки на інші захворювання, які передаються статевим шляхом.

"Також періодично, залежно від віку та факторів ризику, роблять рентген легень, УЗД внутрішніх органів та щитоподібної залози", – додає експертка.

Натомість аналіз крові перед вакцинацією, пошук гельмінтів (паразитичних червів) у разі висипання, обов’язкове призначення КТ легенів під час коронавірусу – неефективна практика. 

"Наприклад, КТ легенів не змінює тактики лікування COVID-19, але спричиняє зайве радіаційне опромінення організму, яке в рази більше, ніж під час флюорографії", – додає сімейна лікарка.

Після отримання результатів аналізів чоловік має повторно звернутися до сімейного лікаря для їхньої інтерпретації, рекомендацій щодо зміни способу життя, а за необхідності – для призначення подальших досліджень або направлення до вузького спеціаліста.

"Наприклад, у віці 30+ слід звернути особливу увагу на серцево-судинну систему. Адже кардіологічні хвороби молодшають, а стреси останніх років та перенесений COVID істотно збільшують частоту гіпертензії (підвищення тиску) та інфаркту серед молодих", – зазначає сімейна лікарка.

Не нехтуйте проявами тривожності та депресії. Адже це міф, що чоловіки не плачуть або обов’язково мають бути сильними. 

"Чоловіків виховують бути нечутливими до власних симптомів та закривати очі на скарги. Результат – він не звертається до лікарів, допоки його стан не стає критичним. Це стосується як фізичного, так і психологічного здоров’я", – наголошує Дарина.

Не бійтесь урологів

У більшості чоловіків уролог асоціюється з масажем простати. Але це необов’язкова процедура і робити її треба не всім. У Європі її взагалі нікому не призначають, тому що немає науково доведеної користі, пояснює лікар уролог-андролог, кандидат медичних наук Ігор Чорнокульський.

"Є клінічні спостереження: деякі пацієнти дійсно помічають поліпшення симптомів простатиту або еректильної функції, але це нетривалий ефект", – додає лікар.

Тож можете сміливо раз на рік йти на стандартний урологічний огляд: спілкування з лікарем, інтерпретація аналізів крові та сечі, УЗД органів черевної порожнини та нирок. Чоловікам, які планують дитину, слід додатково здати спермограму для визначення репродуктивної здатності. 

Однак чоловікам у віці 30-40 років, які не мають хронічних захворювань сечовидільної та статевої систем, похід до уролога, найімовірніше, бажаний, ніж обов’язковий.

Він допоможе дізнатися про стан нирок, сечового міхура, виявити схильність до каменеутворення та профілактувати онкологічне захворювання яєчка – раку молодих чоловіків (25-35 років).

До цього чоловіки зазвичай звертаються до урологів за скаргами або набутими хворобами: простатит, венеричні хвороби, проблеми з зачаттям дитини.

"Якщо ви відчуваєте біль внизу живота, в нирках та статевих органах, намацали якесь новоутворення, помітили виділення чи свербіж – обов’язково зверніться до уролога", – наголошує лікар.

У середньому у 45-55 років проявляється чоловічий клімакс – критичне падіння тестостерону. Через гормональні зміни можуть проявитися інші проблеми: 

• порушення ерекції та сексуального бажання (еректильна дисфункція);
• загострення хронічних захворювань (як простатит);
• може розвинутися гіперплазія передміхурової залози (доброякісна пухлина) або рак цього органу. За статистикою, це одна з найрозповсюдженіших онкологій у чоловіків. 

Тому щорічний чекап в уролога після 40 років потрібен для профілактики та раннього виявлення цих проблем. Візит до лікаря включатиме: огляд, аналіз крові на простато-специфічний антиген (допоможе виявити схильність до раку простати) та УЗД простати. Також доречні – загальний аналіз сечі та УЗД сечовидільної системи (нирки та сечовий міхур), що допоможе виявити кісти, пухлини чи камені в нирках.

Уролог чи андролог – до кого звернутися 

Андрологія – розділ урології. Тож урологи можуть мати додаткову спеціалізацію. Їхня специфіка – профілактика, діагностика та лікування розладів чоловічої статевої системи. Уролог-андролог може лікувати не лише нирки та сечовий міхур, але й проблеми, пов’язані з членом, яєчками та простатою, а саме:

• еректильна дисфункція;
• передчасна еякуляція;
• неплідність;
• естетична хірургія чоловічих статевих органів;
• чоловіча ендокринологія – регуляція статевих гормонів. Наприклад, вікові зміни, пов’язані з падінням рівня тестостерону. 

До 40 років візит до андролога – лише за скаргами, але після – обов’язковий через зміну гормонального фону.

Хвороби молодшають – перевірте серце

Артеріальна гіпертензія (підвищений тиск) нині розповсюджена серед осіб 30+ років. Також молодшими стали інфаркт, порушення серцевого ритму та інсульт. Тож своєчасна діагностика проблеми може попередити її негативні наслідки.

Попри зміну віку хвороб, обов’язковий чекап у кардіолога поки що призначають з 40 років. Однак це не означає, що перший візит до лікаря має відбутися в цьому віці. У 20-40 років до кардіолога мають звернутися чоловіки:

1. з явними симптомами: підвищений артеріальний тиск, сімейна історія серцево-судинних хвороб (інфаркт, інсульт, раптова серцева смерть до 40 років найближчого родича), генетичні захворювання. Це допоможе профілактувати або діагностувати певний стан на ранній стадії;
2. які активно займаються спортом. Вас може нічого не турбувати, але візит до кардіолога, УЗД серця та кардіограма зменшать ризик неприємних, а інколи летальних випадків під час марафонів, змагань або тренувань;
3. з ненормованою стресовою роботою;
4. з поганим сном;
5. з ожирінням в зоні живота;
6. з цукровим діабетом першого типу;
7. зі звичкою куріння.

У випадку останніх п’яти пунктів кардіолог обов’язково наголосить на зміні способу життя. Базові правила для здорових серця та судин:

• збалансоване харчування. Тому що нездоровий раціон призводить до збільшення маси тіла, що впливає на підвищення артеріального тиску. 

"Якщо гіпертензія не дуже висока, то лікар може не виписувати ліки. Адже трансформація способу життя, ймовірно, допоможе позбутися проблеми", – запевняє кардіологиня Катерина Фролова.

• відмова від куріння. Тютюн негативно впливає на судини, підвищуючи ризик атеросклерозу. Це стосується і електронних цигарок, вейпів, IQOS та його аналогів.
• регулярна фізактивність. Малорухливий спосіб життя шкодить тонусу судин та роботі серця. Тренуєтесь ви – тренуються вони.
• якісний сон. За словами Катерини, багато епізодів серцево-судинних подій трапляються зранку – о 05:00-06:00. Треба повноцінно висипатися, щоб нервова система відновлювалась і не було гормональних змін, наголошує лікарка.

Після 40 років наслідки нездорового способу життя, стресу, шкідливих звичок, відсутність балансу праці та відпочинку можуть нагадати про себе у вигляді проблем з серцем та судинами. Тож чоловікам слід щороку проходити плановий чекап у кардіолога:

• спілкування з лікарем (стиль життя, хвороби, скарги, сімейна історія хвороб);
• електрокардіографія;
• УЗД серця (ехокардіографія);
• інколи – УЗД судин шиї для перевірки ризику атеросклерозу;
• ліпідограма – аналізу на рівні холестерину.

"Якщо у чоловіка з молодого віку підвищений тиск, то для визначення причини лікар може призначити аналізи на активність нирок, наднирників, функції щитоподібної залози та УЗД нирок", – додає Катерина.

Натомість аналіз на гомоцистеїн взагалі непоказовий. Тож його здавати не треба. Окрім цього, скринінги, як холтерівський моніторинг серця та проби з дозованим фізнавантаженням (тредміл-тест, велоергометр), не є частиною класичного щорічного чекапу. Вони потрібні далеко не всім.

Не хвилюйтесь, вас не змусять ковтати зонд

Над лікарями гастроентерологами, як і урологами, "висить" міф про обов’язковість проведення неприємної процедури, а саме – гастроскопії (ковтання зонда). Однак лікарка Анна Євтух запевняє: "Ця процедура проводиться лише, коли лікар не може визначити діагноз на основі опитування та аналізу крові".

Стандартний огляд у гастроентеролога – опитування скарг, харчових звичок, способу життя, приймання ліків, перегляд попередніх скринінгів, огляд слизової рота та язика, перевірка черевної порожнини та стану шкіри. Тож чекап шлунково-кишкового тракту (ШКТ) не такий вже й страшний, як його описують. 

До цього огляд у гастроентеролога відбувається лише через:

• скарги (біль у животі, проблеми з випорожненням, постійна нудота тощо);
• дефіцит: заліза (анемія), фолієвої кислоти, вітаміну В12 тощо;
• надмірну масу тіла або ожиріння;
• зловживання алкоголем та тютюном;
• роботу на токсичному виробництві;
• особливості харчування, як вегетаріанство і веганство. Оскільки це збільшує ризик певних дефіцитів;
• онкологічні захворювання ШКТ у родичів першої лінії (мами, тата, брата, сестри). 

"Наприклад, у тата виявили рак шлунка у 45 років. Тоді сину потрібно провести гастроскопію на 10 років раніше, тобто у 35 років. Те саме стосується раку кишківника – чоловіку потрібно зробити колоноскопію. З 50 років обидва ці скринінги обов’язкові, а з 40  років – безкоштовні в Україні", – пояснює гастроентерологиня.

У деяких країнах поширена практика: з 35 років здавати аналіз калу на приховану кров. У разі негативного результату колоноскопія відкладається до 45-50 років, а позитивного – слід пройти цю процедуру, щоб виключити ймовірність раку кишківника на 10-15 років.

"Онкологія органів ШКТ дуже рідко виникає спонтанно. Все починається з поліпів (передраковий стан), протягом 10 років розвивається пухлина. Тому ці обстеження потрібні, щоб ще на етапі поліпа усунути ризик розвитку хвороби", – наголошує на важливості огляду Анна.

Чоловікам з надлишковою масою тіла варто задавати печінкові проби починаючи з 30 років, а також УЗД печінки або еластометрію. Це допоможе виключити ризик неалкогольної жирової хвороби печінки.

Натомість такі аналізи, як кал на дисбактеріоз, хелікобактерна інфекція та глисти за аналізом крові імуноглобуліну G, гастроскопія просто через біль в шлунку, аналізи на непереносність певних продуктів та на надлишок/дефіцит деяких елементів у волоссі та нігтях, абсолютно непотрібні та не варті витрати грошей та часу.