Зміст:
  1. Що таке активна реабілітація та апаратна фізіотерапія
  2. Недоказові методи реабілітації
  3. Як проходить доказова реабілітація

За період 24 лютого 2022 – 17 квітня 2023 зафіксували 14 370 поранених цивільних внаслідок вторгнення РФ, йдеться у звіті ООН. У серпні 2023 року New York Times, посилаючись на дані посадовців США, заявили про 100 000-120 000 поранених українських військових. 

Також не варто забувати про те, що, як і в мирні часи, люди хворіють, потрапляють у ДТП, отримують травми. Певна частина з них потребує реабілітації після лікування. 

Однак досі в Україні реабілітацію асоціюють з апаратною фізіотерапією, як електрофорез, магнітотерапія чи ультразвук. Небезпека такого ототожнення криється у неефективності останньої. А марно витрачений час на процедури, які не поставлять на ноги чи не навчать самостійно вставати/сидіти, лише погіршить якість життя.

Про різницю між реабілітацією та апаратною фізіотерапією LIGA.Life розпитала Катерину Зіновʼєву, лікарку фізичної та реабілітаційної медицини, керівницю мультидисциплінарної реабілітаційної групи в Обласному клінічному центрі нейрохірургії і неврології (м. Ужгород) та експертку проєкту "Реабілітація травм війни в Україні".

Електрофорез, магніт і ультразвук не відновлять після травми. Що таке доказова реабілітація
Катерину Зіновʼєву

Що таке активна реабілітація та апаратна фізіотерапія

Доказова активна реабілітація – ті заходи, що допомагають пацієнту бути активним у житті. Тобто відновлення людини до певних функціональних можливостей за допомогою вправ. Працюють з пацієнтами лікарі фізичної та реабілітаційної медицини (ФРМ) та фахівці мультидисциплінарної команди:

  • фізичні терапевти;
  • ерготерапевти;
  • асистенти фізичних терапевтів та ерготерапевтів;
  • терапевти мови і мовлення (в Україні їхні обов'язки можуть виконувати логопеди);
  • психологи, клінічні психологи, лікарі-психологи або психіатри;
  • медсестри.

Також до команди включають пацієнта та родичів. Адже вони активно залучені у процес реабілітації. 

Як це виглядає на практиці: уявімо, що у людини болять коліна. Це заважає ходити, сидіти та навіть спати, адже біль постійно присутній. Лікар визначає першопричину проблеми. Можливо, це був артроз, артрит чи розірваний меніск. Також причиною може бути слабкість мʼязів та звʼязок через довготривале сидіння.

Ба більше, якщо пацієнт не одразу звернувся до лікаря, то тривала неправильна ходьба чи навантаження мʼязів може ще більше підсилити біль. 

Задача мультидисциплінарної реабілітаційної команди – допомогти людині повернутися до рухливого життя за допомогою підбору та практикування спеціальних вправ. Однак є випадки, коли також потрібне медикаментозне лікування, наприклад, протизапальними чи знеболювальними.

А де місце магнітотерапії та електрофорезу? 

Це не є реабілітацією, а апаратною фізіотерапією, яку так активно досліджували та розвивали в СРСР лікарі-фізіотерапевти. Їхня головна задача – лікування болю через фізичну дію, наприклад, вплив струму, ультразвуку, лазеру тощо.

"Вони можуть працювати, адже ніхто не скасовував "ефект плацебо" або самонавіювання, що апарат допоможе. Наприклад, людям з болем, викликаним психосоматичним захворюванням, дійсно може допомогти Дарсонваль, тому що вони повірили в його ефективність. Але людям зі складним переломом цей апарат не поверне координацію, силу мʼязів чи здатність ходити, як до травми", – пояснює Катерина.

Ще одна відмінність між реабілітацією та апаратною фізіотерапією – залученість пацієнта. Наприклад, військовий після перелому пів року проходив з апаратом зовнішньої фіксації (АЗФ). Оскільки мʼязи не рухались, то щодня він втрачав 1% активної сили. Щоб повернути її, слід поступово розвивати мʼязи за допомогою вправ. 

Натомість статичне лежання під дією магніту ніяк не збільшить цю силу. Це фізіологічно неможливо.

"До того ж реабілітаційний ефект апаратів фізіотерапії науково недоведений. Для цього потрібні неупереджені дослідження за участі не однієї тисячі людей з певним захворюванням і контроль через декілька років. Чи є такі? Сумніваюсь", – додає лікарка.

Недоказові методи реабілітації

Розберімо найпопулярніші види апаратної фізіотерапії та їхню дію на організм:

  • Дарсонваль – апарат, який діє на організм змінним електричним струмом високої частоти і напруги. 

В мережі можна знайти інформацію, що цей апарат розширює судини, покращує їхнє живлення та кровообіг. Відтак може застосовуватись для лікування болю в мʼязах, невралгії, за наявності гриж та варикозного розширення вен. Він ніби-то допомагає позбавитись і лупи, і артриту.

У Міністерстві охорони здоровʼя України зазначають, що авторитетні наукові видання нічого не знають про цей апарат: "Є лише невеличка стаття від голландського Міністерства охорони здоровʼя, де вони не рекомендують використання цього приладу в медицині. Причина заборони – дослідження, які доводять його неефективність".

За словами Катерини, Дарсонваль використовують більше у косметології. Однак чи це дієвий або доказовий метод, стверджувати не може. 

"Щодо реабілітації, то Дарсонваль ніяк не вирішить мʼязову слабкість і не навчить ходити, сидіти та вставати. Він не допомагає бути активним у житті, відтак яка його користь у відновленні після травми? Ніякої", – додає експертка.

  • Магнітотерапія – процедура, що передбачає накладання на тіло магніту, який створює слабке статичне магнітне поле.

Прихильники цього методу стверджують, що під дією магніту зменшується інтенсивність болю, а також зміцнюються стінки судин. Тож за його допомогою можуть лікувати і хребет, і суглоби, і реабілітувати людей після інсульту.

Однак, за даними МОЗ, статична магнітотерапія залишається науково недоведеною, а у США взагалі вважається псевдонаукою ще з 2002 року.

"Уявімо військового, який отримав мінно-вибухові переломи рук, ніг, хребта. Після заживлення замість роботи над силою та координацією, яку він втратив, на нього одягають магніт. Чи це буде сприяти зростанню кісток чи нарощенню сили? Ні", – пояснює Катерина і додає: "Доказову базу має лише транскраніальна магнітна стимуляція. Її використовують у психіатрії для лікування важкої депресії. Однак це не має нічого спільного з фізичною реабілітацією".

Те саме можна сказати про ультразвук та лазеротерапію. Ці три процедури не виконують основної функції реабілітації – не повертають людину з травмою до функціонального життя. Відтак не мають сенсу в процесі відновлення.

  • Ампліпульс і діодинамік – апарат, який нарощує силу струму доти, доки людина не відчує вібрацію або легкий електричний удар. 

Його застосовують у разі яскраво виражених больових синдромів. Адже прилад має впливати на нервові закінчення, що провокує скорочення мʼязових волокон. Тіло розслабляється, відтак біль чи запалення зникають.

Доказової бази саме цього методу в міжнародних джерелах немає, стверджують в МОЗ. Однак, за словами лікарки, інші методи функціональної електростимуляції можуть використовуватись в реабілітації як допоміжні методи. Але їхній принцип дії інший: сила струму стимулює скорочення мʼязів, а пацієнт чинить їй супротив, активно рухаючись або навпаки – розтягуючись, залежно від сили струму.

  • Електрофорез – одночасний вплив на уражену ділянку слабким струмом та лікарськими препаратами.

За ідеєю захисників цього методу, ліки мають проникати через шкіру всередину мʼязів та нервів. Так чинять знеболювальну та протизапальну дію.

Найцікавіше – список застосувань електрофорезу. Здається, що ним можна вилікувати все: від порушень роботи серцево-судинної системи до гастриту та хвороб очей.

Проте сама ідея проникнення ліків настільки глибоко через шкіру вже викликає сумніви. До того ж саме залучення медикаментів вже не є реабілітаційним заходом, а лікуванням. 

  • Тракційна терапія – це лікувальна процедура, яка передбачає розтягнення тіла за допомогою спеціального апарата. 

Цей метод має розвантажувати міжхребцеві диски, зменшувати тиск всередині них та розблоковувати міжхребцеві суглоби. Тобто в результаті покращується функціонування хребта та зникають грижі.

"Раніше було багато досліджень про диво-дію тракційної терапії. Але зараз провідні виробники тракційних столів відмовляються від їхнього складання. Це свідчить про те, що вже доведена недоказовість терапії та відсутність результату. Часто після тракції виникало загострення проблеми. Так не має бути", – запевняє експертка.

Як проходить доказова реабілітація

Отже, як ви вже зрозуміли, реабілітація має залучати пацієнта у процес. Адже лише вправи та практика допоможуть людині після травми чи інсульту самостійно сидіти, вставати чи дійти до вбиральні.

"Наприклад, чоловік катався на лижах і зламав ноги. Від цього ходити до театру, кафе чи кіно разом з дітьми та дружиною йому не перехотілось. Ба більше, може, він знову хоче піти в гори. Тож спеціаліст має підібрати ті вправи, які будуть йому допомагати здійснити це бажання. Тобто потрібно збільшити силу та витривалість у ногах і поперековому відділі хребта", – пояснює Катерина.

Мати дороге оснащення чи набитий тренажерами реабілітаційний зал необовʼязково.

Адже це можуть бути вправи, які взагалі залучають лише власну вагу тіла. 

"Звичайно, фізичному терапевту в роботі з пацієнтом, який вчиться ходити, буде набагато легше, якщо в залі є бігова доріжка чи підйомник. Це зменшує навантаження на самого спеціаліста. Але якщо цього немає, то ми вдягаємо спеціальний пояс, який допоможе підстрахувати людину, і вчимося з нею ходити", – розповідає лікарка.

Ба більше, бігова доріжка відрізняється від звичайних тротуарів. Відтак рано чи пізно реабілітація вийде за межі зали чи дому. Адже потрібно буде навчитися ходити неідеальною поверхнею з ямками та камінцями. Саме тому фізичний терапевт може працювати приватно вдома у пацієнта, у своєму кабінеті чи навіть на вулиці. 

"Тобто наявність великих дуже дорогих тренажерів – не завжди ознака якісної активної реабілітації. Якщо фізичний або ерготерапевт розумний та досвідчений, він і з підручними засобами навчить пацієнта за собою доглядати", – додає Катерина.

Також у деяких командах з реабілітації працює спеціаліст з психічного здоровʼя, який проводить тривалу та поступову роботу зі страхами людини, що виникли через травму. За словами Катерини, такий фізичний та психічний комплексний підхід був би значно ефективнішим у реабілітації. Однак в Україні досі бракує спеціалістів обох цих сфер.