За майже три місяці блокади Маріуполя окупанти знищили 50% житлового фонду міста. Понад 1300 багатоповерхівок вже неможливо відновити, із 40 тисяч приватних будинків знищені 11 384. Зруйновані або пошкоджені 90% об’єктів інфраструктури. За попередніми оцінками, збитки, завдані Маріуполю російськими військами, сягають 14,5 млрд євро. Лише 28 млрд грн знадобиться місту на першому етапі з відбудови. Та щонайменше 5 років, щоб повернути життя у Маріуполь і ще 15 років — щоб його повністю відродити.
28 червня у Львові відкрили платформу стратегічного та архітектурного моделювання у межах проєкту Mariupol Reborn — там архітектори, урбаністи та фахівці з інших сфер працюватимуть над концепцією відновлення міста. Свої проєкти відбудови міста представили чотири команди спеціалістів — їхні напрацювання об'єднають в єдину стратегію, щоб втілити її у Маріуполі після деокупації.
Кореспондент LIGA.Life відвідав подію, яка відбувалась у межах глобального форуму Lviv Urban Forum, та зафіксував головне, що треба знати про відновлення міста.
Робота над концепцією відродження (Mariupol Reborn) містить два напрямки. Перший — соціальна робота, тобто опитування мешканців міста, які наразі вимушено стали біженцями. У них запитують про те, яким вони памʼятають Маріуполь та яким би хотіли бачити майбутнє місто, коли до нього повернуться.
Для роботи з маріупольцями у 16 містах України створено 20 центрів — наразі роботу завершили тільки у 8 центрах, у наступних 12 — маріупольців планують опитати до кінця року.
Другий напрям — це моделювання простору, тобто розробка архітектурних концепцій, які передбачатимуть створення нових районів та відбудову старих. Незалежно від того, коли вдасться деокупувати Маріуполь, проєкт Mariupol Reborn втілює дві складових — Fast Recovery Plan та План просторового розвитку міста.
Fast Recovery Plan — швидкий план, який дасть відповіді на оперативні питання і який використають одразу після звільнення міста від окупантів. Проєкт підкаже, що робити у перші дні, скільки техніки везти у Маріуполь, як забезпечити водо- та теплопостачання, як налагодити безпеку.
План просторового розвитку — це вже детальне архітектурне бачення майбутнього Маріуполя. Для його розробки завдяки підтримці проєкту USAID "Економічна підтримка України" залучили чотири команди архітекторів та містопланувальників:
Коаліцію RO3KVIT на чолі з архітектором та урбаністом Фулко Трефферсом, який допомагав розвивати Маріуполь до 24 лютого;
Урбан-бюро Big City Lab на чолі з менеджеркою міських проєктів Вікторією Тітовою;
Архітектурне бюро ZOTOV&CO на чолі з архітектором Віктором Зотовим;
Команду архітекторів на чолі з креативником Сергієм Родіоновим, який розробив бренд Маріуполя.
Окрім платформи відновлення у Львові, ще одну планують відкрити у Дніпрі (там працюватимуть над комунальними та побутовими питаннями). Також відкриють центр у Варшаві — він збере експертів на усіх рівнях, які працюватимуть над тим, щоб не допустити помилок у всіх проєктах.
Мер Маріуполя Вадим Бойченко так відповів на питання, скільки часу займе відновлення міста: "Fast Recovery Plan — це близько 2 років. Потім буде сталий період стабілізації й підготовки до реалізації стратегії — ще 2-3 роки. Це період відновлення. А вже після нього — втілення стратегії відродження Маріуполя. Цей період займатиме приблизно 15 років. Тобто загальна мета проєкту Mariupol Reborn — це 20 років".
Зараз невідомо, якою буде ситуація у Маріуполі після деокупації — яким буде ступінь руйнувань, кількість мешканців. Тому для майбутньої концепції міста урбаністи зробили певні припущення і тільки тоді проєктували модель Маріуполя. Зокрема, припустили, що всю територію України, включно з Кримом, буде звільнено від окупантів, а на момент відновлення ситуація з безпекою буде спокійна.
Втім безпекову ситуацію урбаністи все одно пропонують врахувати та будувати тільки низькоповерхове житло (яке несе менше ризиків у разі влучання ракети) та сучасні бомбосховища.
Старі будівлі, які можна відновити, пропонують переоснастити, а поряд будувати бомбосховища, які за мирного життя можна використовувати як паркінги.
Житлові квартали радять перетворити на мультифункціональні зони — щоб район не був однорідним.
Ключові тези архітектурного бачення Маріуполя від RO3KVIT:
1. Житлова забудова не повинна бути щільною — квартали пропонують забудовувати так, щоб місто виглядало як мережа поселень із низькою щільністю заселення. Адже наразі невідомо, скільки мешканців повернеться до Маріуполя після деокупації. А будувати одразу мільйон квартир — нераціонально. Залежно від того, скільки людей повернеться, розробили 4 сценарії щільності забудови.
2. Квартали, утім, повинні мати потенціал до розростання і вдосконалення. Це потрібно для того, щоб поступово інтегрувати у райони робочі місця. Наприклад, якщо у місто після деокупації повернеться 250 тисяч мешканців, то для них потрібні 100 тисяч робочих місць — їх потрібно десь створювати.
3. Відбудова — це шанс виправити історичні помилки планування Маріуполя. Наприклад, морський порт і Азовсталь відʼєднують найбільшу частину міста від моря, тож воду треба повернути людям, поступово перетворювати прибережну зону на пішохідну з доступом до води.
4. Промислова зона має перейти від формату моноекономіки та економіки забруднення до чистої мультиекономіки. Одним з рушіїв цих змін стане новий порт — його планують перенести в інше місце, щоб туди заходили великі кораблі з великими вантажами. А зону виробництва сталі — винести за межі міста.
За концепцією архітектурного бюро Віктора Зотова, найбільша цінність для Маріуполя — це море. Тому пропонують перекинути максимум активності до води, й облаштувати по всій прибережній зоні морські набережні, обʼєднавши їх між собою. Для цього потрібно демонтувати залізницю, що відрізає місто від моря сьогодні.
ZOTOV&CO навпаки пропонує скорочення меж та ущільнення міста, оскільки Маріуполь має багато занедбаних і пустих територій — їх краще обʼєднати й розвивати, не розширюючи місто.
Найактивніше розвивати радять центральну частину Маріуполя — історичний (з осередком на Площі Свободи) та географічний центри. "Ця територія довгі роки була найбільшою проблемою міста, адже в географічному центрі міста розташовано Азовсталь. Це було насильство над найбільш прекрасною територією", — каже Зотов.
Додає, що район Азовсталі можна перетворити на новий надсучасний, щільний та багатофункціональний центр. Радить брати приклад з кейсів реанімації промислових зон Belval у Люксембургу чи Hafencity у Гамбурзі.
На щастя, центр Маріуполя не зіпсований хаотичною висотною забудовою — тож можна розпочати нове, "правильне" будівництво.
Серед інших пропозицій ZOTOV&CO були:
— Висотність нового житла має бути в межах 4-9 поверхів, не більше. Винятком може стати тільки зона ділового центру, який почав зароджуватись в районі Площі Свободи. Водночас історичний центр треба законсервувати.
— Слід впроваджувати мʼяке зонування напротивагу суворому радянському. Важливо також децентралізувати громадські простори й урізноманітнити їх — у місті мають бути не тільки площі, а й вулички, променади, бульвари.
— На двох центральних магістралях можна побудувати лінії швидкісних трамваїв, рух яких не залежатиме від автотрафіку. Також — запустити залізничний трамвай уздовж моря, він покращуватиме мобільність у береговій лінії.
— Школи у житлових кварталах пропонують зробити осередками громадського життя, а також розвивати спортивне середовище у місті. Зотов також закликає будувати будинки для літніх людей, оскільки до війни у Маріуполі був всього один.
Урбан-бюро Big City Lab працювало з Маріуполем і до повномасштабного вторгнення, розробивши декілька стратегій розвитку міста. Сучасну візію створювали з партнерами — командою PUPA: life over space та Critical + Xwhy.
Пропонують обрати три тактики: короткострокову, яка передбачає відбудову житла (5 років), середньострокову з відновленням робочих місць (5-15 років) та довгострокову — повернення маріупольців у повноцінно відроджене "місто-браму" (понад 15 років).
Основою для відновлення мають стати чотири галузі, які, хоч і сильно постраждали, втім "залишились на своїх місцях": металургія (Азовсталь, завод Ілліча), логістика (море нікуди не ділось), освіта та військова складова. Відновлення базових сфер відродить будівництво, малий та середній бізнес, технології, медицину й тоді місто запрацює як екосистема.
Big City Lab так само, як інші архітектори, пропонує виправити помилки радянського містопланування — повернути місто до моря, зробити його більш екологічним і увиразнити архітектурне середовище.
Ключові тези концепції Big City Lab:
— Під час будівництва нового або реконструкції зруйнованого житла важливо створювати навколо інфраструктуру однакової якості. Таким чином старі та нові квартали будуть зміксовані, але подвірʼя, зелена інфраструктура, дитмайданчики у всіх будуть однакові, що не сприятиме сегрегації.
— Квартали пропонують робити сучасними та щільнішими, з комфортними й компактними внутрішніми дворами. Є ідея додати типологію 2- та 4-поверхових будинків.
— Важливий акцент пропонують робити на відновленні шкіл, адже вони запрацюють одними з перших. За правильного проєктування школа може стати центром для громади навколо: бібліотека — це коворкінг, їдальня — кафе або центр видачі допомоги, актовий зал — місце збору громади, спортивний майданчик — зона воркауту для дорослих на вихідних.
— Неефективні радянські будинки культури пропонують переосмислити й перетворити на центри для комʼюніті, можливо, частково зробивши їх комерційними.
— Не варто розпорошувати по місту точки памʼяті — адже, якщо на кожному кроці будуть меморіали, то це перетворить місто на "суцільне кладовище". Краще обрати для меморіалів кілька конкретних зон. Ключові локації, які звучали у розмовах з маріупольцями, — це Драмтеатр і Азовсталь.
Креативний директор Сергій Родіонов, який є мешканцем Маріуполя і в 2016 розробив офіційний бренд міста, зібрав команду з 5 архітекторів, які працюють над баченням майбутнього Маріуполя з березня 2022 року.
Ключовими у цій концепції є дві проблеми — безпека (адже загроза з боку РФ залишатиметься) та логістика (оскільки географічно Росія все одно існуватиме й заблокує основні транспортні шляхи до Азії).
Відповідями на ці два виклики має стати, по-перше, сильна військова база у Маріуполі, по-друге — Маріуполь має стати містом, яке буде самозабезпеченим з погляду енергетики та продовольства.
Принципи команди Родіонова:
— Компактність. Пропонують зменшення кордонів, але водночас ущільнення житлових та промислових районів. Все місто має ущільнюватись навколо центру та навколо основних транспортних магістралей.
— Новий вібраційний центр. Його пропонують облаштувати там, де сотні років тому була розташована козацька паланка з фортецею (вона збереглась лише на старих картах). Новий квартал пропонують зробити культурним — побудувати там музей міста і створити навколо площу.
— Портал у місто. На півострові поблизу Азовсталі урбаністи пропонують побудувати новий залізничний вокзал, який стане "воротами" у місто й обʼєднається з новим активним центром.
— Повернення до води. Слід максимально відновити доступ до моря, облаштувати місця біля річок Кальміус і Кальчик, а також відкрити водні канали, які перебували у колекторах. У водну структуру вплітатимуть зелену мережу.
Промисловість пропонують залишити на своїх місцях, втім перетворити ці точки на артцентри та зелені зони. Руїни Азовсталі хочуть законсервувати і перетворити на меморіальний парк.
Коментарі