Все про відновлення Маріуполя. Хто над ним працює і скільки воно триватиме

За майже три місяці блокади Маріуполя окупанти знищили 50% житлового фонду міста. Понад 1300 багатоповерхівок вже неможливо відновити, із 40 тисяч приватних будинків знищені 11 384. Зруйновані або пошкоджені 90% об’єктів інфраструктури. За попередніми оцінками, збитки, завдані Маріуполю російськими військами, сягають 14,5 млрд євро. Лише 28 млрд грн знадобиться місту на першому етапі з відбудови. Та щонайменше 5 років, щоб повернути життя у Маріуполь і ще 15 років — щоб його повністю відродити. 

28 червня у Львові відкрили платформу стратегічного та архітектурного моделювання у межах проєкту Mariupol Reborn — там архітектори, урбаністи та фахівці з інших сфер працюватимуть над концепцією відновлення міста. Свої проєкти відбудови міста представили чотири команди спеціалістів — їхні напрацювання об'єднають в єдину стратегію, щоб втілити її у Маріуполі після деокупації.

Кореспондент LIGA.Life відвідав подію, яка відбувалась у межах глобального форуму  Lviv Urban Forum, та зафіксував головне, що треба знати про відновлення міста. 

Хто, де та як готує стратегію відновлення Маріуполя

Робота над концепцією відродження (Mariupol Reborn) містить два напрямки. Перший — соціальна робота, тобто опитування мешканців міста, які наразі вимушено стали біженцями. У них запитують про те, яким вони памʼятають Маріуполь та яким би хотіли бачити майбутнє місто, коли до нього повернуться. 

Для роботи з маріупольцями у 16 містах України створено 20 центрів — наразі роботу завершили тільки у 8 центрах, у наступних 12 — маріупольців планують опитати до кінця року. 

Другий напрям — це моделювання простору, тобто розробка архітектурних концепцій, які передбачатимуть створення нових районів та відбудову старих. Незалежно від того, коли вдасться деокупувати Маріуполь, проєкт Mariupol Reborn втілює дві складових — Fast Recovery Plan та План просторового розвитку міста.

Fast Recovery Plan — швидкий план, який дасть відповіді на оперативні питання і який використають одразу після звільнення міста від окупантів. Проєкт підкаже, що робити у перші дні, скільки техніки везти у Маріуполь, як забезпечити водо- та теплопостачання, як налагодити безпеку. 

План просторового розвитку — це вже детальне архітектурне бачення майбутнього Маріуполя. Для його розробки завдяки підтримці проєкту USAID "Економічна підтримка України" залучили чотири команди архітекторів та містопланувальників:

1. Коаліцію RO3KVIT на чолі з архітектором та урбаністом Фулко Трефферсом, який допомагав розвивати Маріуполь до 24 лютого;

2. Урбан-бюро Big City Lab на чолі з менеджеркою міських проєктів Вікторією Тітовою;

3. Архітектурне бюро ZOTOV&CO на чолі з архітектором Віктором Зотовим;

4. Команду архітекторів на чолі з креативником Сергієм Родіоновим, який розробив бренд Маріуполя. 

Окрім платформи відновлення у Львові, ще одну планують відкрити у Дніпрі (там працюватимуть над комунальними та побутовими питаннями). Також відкриють центр у Варшаві — він збере експертів на усіх рівнях, які працюватимуть над тим, щоб не допустити помилок у всіх проєктах. 

Мер Маріуполя Вадим Бойченко так відповів на питання, скільки часу займе відновлення міста: "Fast Recovery Plan — це близько 2 років. Потім буде сталий період стабілізації й підготовки до реалізації стратегії — ще 2-3 роки. Це період відновлення. А вже після нього — втілення стратегії відродження Маріуполя. Цей період займатиме приблизно 15 років. Тобто загальна мета проєкту Mariupol Reborn — це 20 років".

Виправити радянські помилки: що пропонує коаліція RO3KVIT

Зараз невідомо, якою буде ситуація у Маріуполі після деокупації — яким буде ступінь руйнувань, кількість мешканців. Тому для майбутньої концепції міста урбаністи зробили певні припущення і тільки тоді проєктували модель Маріуполя. Зокрема, припустили, що всю територію України, включно з Кримом, буде звільнено від окупантів, а на момент відновлення ситуація з безпекою буде спокійна. 

Втім безпекову ситуацію урбаністи все одно пропонують врахувати та будувати тільки низькоповерхове житло (яке несе менше ризиків у разі влучання ракети) та сучасні бомбосховища.

Старі будівлі, які можна відновити, пропонують переоснастити, а поряд будувати бомбосховища, які за мирного життя можна використовувати як паркінги.

Житлові квартали радять перетворити на мультифункціональні зони — щоб район не був однорідним. 

Ключові тези архітектурного бачення Маріуполя від RO3KVIT:

1. Житлова забудова не повинна бути щільною — квартали пропонують забудовувати так, щоб місто виглядало як мережа поселень із низькою щільністю заселення. Адже наразі невідомо, скільки мешканців повернеться до Маріуполя після деокупації. А будувати одразу мільйон квартир — нераціонально. Залежно від того, скільки людей повернеться, розробили 4 сценарії щільності забудови.

2. Квартали, утім, повинні мати потенціал до розростання і вдосконалення. Це потрібно для того, щоб поступово інтегрувати у райони робочі місця. Наприклад, якщо у місто після деокупації повернеться 250 тисяч мешканців, то для них потрібні 100 тисяч робочих місць — їх потрібно десь створювати.

3. Відбудова — це шанс виправити історичні помилки планування Маріуполя. Наприклад, морський порт і Азовсталь відʼєднують найбільшу частину міста від моря, тож воду треба повернути людям, поступово перетворювати прибережну зону на пішохідну з доступом до води.

4. Промислова зона має перейти від формату моноекономіки та економіки забруднення до чистої мультиекономіки. Одним з рушіїв цих змін стане новий порт — його планують перенести в інше місце, щоб туди заходили великі кораблі з великими вантажами. А зону виробництва сталі — винести за межі міста.

Житло не вище 9 поверхів і трамвай уздовж набережної: що пропонує ZOTOV&CO

За концепцією архітектурного бюро Віктора Зотова, найбільша цінність для Маріуполя — це море. Тому пропонують перекинути максимум активності до води, й облаштувати по всій прибережній зоні морські набережні, обʼєднавши їх між собою. Для цього потрібно демонтувати залізницю, що відрізає місто від моря сьогодні. 

ZOTOV&CO навпаки пропонує скорочення меж та ущільнення міста, оскільки Маріуполь має багато занедбаних і пустих територій — їх краще обʼєднати й розвивати, не розширюючи місто. 

Найактивніше розвивати радять центральну частину Маріуполя — історичний (з осередком на Площі Свободи) та географічний центри. "Ця територія довгі роки була найбільшою проблемою міста, адже в географічному центрі міста розташовано Азовсталь. Це було насильство над найбільш прекрасною територією", — каже Зотов.

Додає, що район Азовсталі можна перетворити на новий надсучасний, щільний та багатофункціональний центр. Радить брати приклад з кейсів реанімації промислових зон Belval у Люксембургу чи Hafencity у Гамбурзі.

На щастя, центр Маріуполя не зіпсований хаотичною висотною забудовою — тож можна розпочати нове, "правильне" будівництво. 

Серед інших пропозицій ZOTOV&CO були:

— Висотність нового житла має бути в межах 4-9 поверхів, не більше. Винятком може стати тільки зона ділового центру, який почав зароджуватись в районі Площі Свободи. Водночас історичний центр треба законсервувати. 

— Слід впроваджувати мʼяке зонування напротивагу суворому радянському. Важливо також децентралізувати громадські простори й урізноманітнити їх — у місті мають бути не тільки площі, а й вулички, променади, бульвари. 

— На двох центральних магістралях можна побудувати лінії швидкісних трамваїв, рух яких не залежатиме від автотрафіку. Також — запустити залізничний трамвай уздовж моря, він покращуватиме мобільність у береговій лінії.

— Школи у житлових кварталах пропонують зробити осередками громадського життя, а також розвивати спортивне середовище у місті. Зотов також закликає будувати будинки для літніх людей, оскільки до війни у Маріуполі був всього один.

Переосмислити школи та будувати сучасні квартали: концепція Big City Lab

Урбан-бюро Big City Lab працювало з Маріуполем і до повномасштабного вторгнення, розробивши декілька стратегій розвитку міста. Сучасну візію створювали з партнерами — командою PUPA: life over space та Critical + Xwhy.

Пропонують обрати три тактики: короткострокову, яка передбачає відбудову житла (5 років), середньострокову з відновленням робочих місць (5-15 років) та довгострокову — повернення маріупольців у повноцінно відроджене "місто-браму" (понад 15 років). 

Основою для відновлення мають стати чотири галузі, які, хоч і сильно постраждали, втім "залишились на своїх місцях": металургія (Азовсталь, завод Ілліча), логістика (море нікуди не ділось), освіта та військова складова. Відновлення базових сфер відродить будівництво, малий та середній бізнес, технології, медицину й тоді місто запрацює як екосистема.

Big City Lab так само, як інші архітектори, пропонує виправити помилки радянського містопланування — повернути місто до моря, зробити його більш екологічним і увиразнити архітектурне середовище. 

Ключові тези концепції Big City Lab: 

— Під час будівництва нового або реконструкції зруйнованого житла важливо створювати навколо інфраструктуру однакової якості. Таким чином старі та нові квартали будуть зміксовані, але подвірʼя, зелена інфраструктура, дитмайданчики у всіх будуть однакові, що не сприятиме сегрегації. 

— Квартали пропонують робити сучасними та щільнішими, з комфортними й компактними внутрішніми дворами. Є ідея додати типологію 2- та 4-поверхових будинків.

— Важливий акцент пропонують робити на відновленні шкіл, адже вони запрацюють одними з перших. За правильного проєктування школа може стати центром для громади навколо: бібліотека — це коворкінг, їдальня — кафе або центр видачі допомоги, актовий зал — місце збору громади, спортивний майданчик — зона воркауту для дорослих на вихідних.

— Неефективні радянські будинки культури пропонують переосмислити й перетворити на центри для комʼюніті, можливо, частково зробивши їх комерційними.

— Не варто розпорошувати по місту точки памʼяті — адже, якщо на кожному кроці будуть меморіали, то це перетворить місто на "суцільне кладовище". Краще обрати для меморіалів кілька конкретних зон. Ключові локації, які звучали у розмовах з маріупольцями, — це Драмтеатр і Азовсталь.

Площа на місці козацької фортеці та новий вокзал: що пропонує команда автора бренду Маріуполя

Креативний директор Сергій Родіонов, який є мешканцем Маріуполя і в 2016 розробив офіційний бренд міста, зібрав команду з 5 архітекторів, які працюють над баченням майбутнього Маріуполя з березня 2022 року.

Ключовими у цій концепції є дві проблеми — безпека (адже загроза з боку РФ залишатиметься) та логістика (оскільки географічно Росія все одно існуватиме й заблокує основні транспортні шляхи до Азії). 

Відповідями на ці два виклики має стати, по-перше, сильна військова база у Маріуполі, по-друге — Маріуполь має стати містом, яке буде самозабезпеченим з погляду енергетики та продовольства. 

Принципи команди Родіонова: 

— Компактність. Пропонують зменшення кордонів, але водночас ущільнення житлових та промислових районів. Все місто має ущільнюватись навколо центру та навколо основних транспортних магістралей. 

— Новий вібраційний центр. Його пропонують облаштувати там, де сотні років тому була розташована козацька паланка з фортецею (вона збереглась лише на старих картах). Новий квартал пропонують зробити культурним — побудувати там музей міста і створити навколо площу. 

— Портал у місто. На півострові поблизу Азовсталі урбаністи пропонують побудувати новий залізничний вокзал, який стане "воротами" у місто й обʼєднається з новим активним центром. 

— Повернення до води. Слід максимально відновити доступ до моря, облаштувати місця біля річок Кальміус і Кальчик, а також відкрити водні канали, які перебували у колекторах. У водну структуру вплітатимуть зелену мережу.  

Промисловість пропонують залишити на своїх місцях, втім перетворити ці точки на артцентри та зелені зони. Руїни Азовсталі хочуть законсервувати і перетворити на меморіальний парк.