Зміст:
  1. Інструкція: як обрати тренера
    1. Освіта 
    2. Знання з першої домедичної допомоги
    3. Підготовка до першого тренування
    4. Правильна розробка плану тренувань
  2. Непоказові ознаки
  3. Як має проходити перше тренування
  4. Ознаки поганого тренера

Регулярна фізактивність – одна з важливих складових здорового способу життя. Однак, щоб вправи приносили користь, задоволення та бажаний ефект, початківцю потрібна професійна підтримка – тренер.

Знайти фахового спеціаліста – непросте завдання. Наприклад, 2 роки тому Лев Шевченко обрав тренера за відгуками у Facebook. Заздалегідь обговорили мету тренувань. Однак більше одного заняття під його керівництвом Лев не витримав.

"Спочатку він мене не впізнав, потів пожартував про ім’я – перший дзвіночок. Вирішив перевірити мої можливості, але через кілька повторів руки вже відмовляли. У відповідь чув щось на кшталт: "Хто не здається, той отримує результат", – розповідає чоловік.

Вправи на прес нагадали Леву неприємні уроки фізкультури в школі: ти вже не можеш, а вчитель стоїть над тобою і рахує. Після тренування ледве дійшов додому. Температура піднялась вище 37. Наступні 3 дні мучила кріпатура.

Олена Луцька мала подібний досвід. На першому занятті тренер дав комплекс на присідання з гантелями в руках та залізними "млинцями" під п’ятами. Метою було прокачати сідниці, але вдалось – лише квадріцепси. 

"Наступного дня в мене настільки боліли ноги, що рухалась ледь не з риданнями. Доводилось кожні 20 хв виходити з робочого кабінету і спускатися-підійматися сходами 3-4 прольоти. Після десятої сходинки ставало легше рухатись. Інакше не встала б зі стільця", – додає жінка.

Такі історії непоодинокі. LIGA.Life поспілкувалась з тренерами з європейською і американською сертифікаціями та спортивними лікарями про те, як обрати кваліфікованого доказового тренера, а яких слід оминати.

Інструкція: як обрати тренера

Є багато способів пошуку тренерів. Найчастіше – це рекомендації знайомих/друзів/спортивної зали та пошук в соцмережах. Який би спосіб не обрали, зверніть увагу на такі чинники:

Освіта 

В Україні немає єдиної системи сертифікації тренерів. В одній спортзалі можуть працювати і ті, хто здобув вищу освіту в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, і ті, хто пройшов двомісячні курси, і ті, хто отримав сертифікацію в США або Європі. Ваше завдання – поцікавитись, де вчився тренер, які курси проходив додатково, чи кожні 2 роки підтверджує свою кваліфікацію. 

"Освіта для тренера дуже важлива. Він має володіти знаннями з анатомії, фізіології, біомеханіки (механіка руху) та біохімії. Це допоможе йому не нашкодити клієнту під час тренувань, а навпаки – допомогти підтримати здоров’я", – стверджує Сергій Юрчук, інструктор тренажерного залу і персональний тренер, акредитований REPs Poland.

Знання з першої домедичної допомоги

По-перше, у тренажерній залі має бути як мінімум тонометр – пристрій для вимірювання артеріального тиску. По-друге, бажано мати дефібрилятор, щоб тренер міг надати серцево-легеневу реанімацію в разі необхідності, стверджує Аліна Мошенська, лікарка зі спортивної медицини та ендокринолог.

Тобто тренер має знати базові правила підтримки життя – перша допомога при раптовому погіршенні здоров’я людини.

Підготовка до першого тренування

Перш ніж розпочинати вправи, кваліфікований тренер має запитати клієнта:

  • Мета тренувань. Для чого йому/їй тренування? Чого хоче досягнути?
  • Особливості здоров’я. Чи має людина: скарги/болі/дискомфорт, захворювання серцево-судинної, дихальної, ендокринної систем та опорно-рухового апарату; діабет; астму; травми; інші хронічні хвороби; сформовані протипокази тощо. Якщо людина тільки починає тренуватися і має хронічні захворювання чи генетичну схильність до них, тренер повинен порекомендувати їй пройти чекап. Особливо варто перевірити стан опорно-рухового апарату, ендокринної та серцево-судинної систем.

"Нещодавно до мене звернулась жінка після трьох місяців тренувань. Їй подобалось, вона досягла мети, але швидко втомлювалась і відчувала біль в ділянці кульшового суглоба. Нині вона проходить стаціонарне лікування у ревматолога. Якби тренер запитав у неї про це на першому тренуванні, подібного не сталося б", – розповідає Марина Марчук, лікарка зі спортивної, фізичної та реабілітаційної медицини.

Корисно знати: опитувальник PAR-Q (Physical Activity Readiness Questionnaire) – інструмент для розширення знань про стан здоров’я людини. Містить 7 запитань про серце, тиск, біль у грудях, суглоби, кістки та приймання ліків. За словами тренерки з оздоровчого фітнесу Аліси Пивоварчик, якщо людина хоч на одне запитання відповіла "так", то тренер має попросити дозвіл на фізактивність від лікаря.
  • Приймання ліків. За словами Аліси, є певні препарати, які підвищують/знижують пульс, працездатність, стимулюють нервову систему тощо. Тож тренеру важливо знати про приймання ліків клієнтом, щоб дати відповідне навантаження.
  • Фізична підготовка або тренувальний досвід. Чим та коли займався клієнт? Чи мав травми? Фізпідготовку можна перевірити під час першого тренування. Наприклад, Сергій використовує "розмовний тест". Клієнт стає на бігову доріжку чи велосипед (якщо немає протипоказань!) і поступово збільшує швидкість. Якщо пульс піднявся до 130 ударів/хв і людина спокійно розмовляє, то серцево-судинна система підготовлена. Задихається чи їй важко говорити – треба починати з елементарного рівня.
  • Бажана кількість тренувань на тиждень: у який день та о котрій. 

"Перед кожним заняттям тренер має запитати: чи їв клієнт, скільки годин спав (якщо не спав, то чому), чи був стрес, чи втомлений тощо. Натомість клієнт має чесно розповідати про своє самопочуття тренеру. Від цього залежить тренувальний процес та рівень навантаження", – додає Сергій.

Правильна розробка плану тренувань

Це важливий інструмент для відстеження зміни інтенсивності, кількості повторів та додаткової ваги, а отже – прогресу та результатів. І клієнт, і тренер мають знати, які вправи виконували минулого разу, і які виконуватимуть наступного. 

План тренувань має складатися для кожного клієнта, спираючись на його рівень фізпідготовки, антропометричні виміри (зріст, вага, обхвати тіла, відсоток жирової тканини) та мету.

"Але тренування може змінитися залежно від психоемоційного та фізичного стану людини. Наприклад, клієнт прийшов на заняття після тривалої дороги за кермом. Планували важке фізнавантаження, але через обставини треба зменшити його рівень", – пояснює Сергій.

Непоказові ознаки

Є чинники, на які краще не спиратися під час вибору спеціаліста. Адже часто не вказують на його фаховість:

  • Зовнішність. Форма тренера – не показник рівня знань та вмінь, а генетики, раціону та спортивного досвіду. Однак, за словами експертів, інколи "фігура з картинки" досягається не тільки завдяки фізичним зусиллям, а й фармакологічним засобам

"Трапляються різні ситуації у житті. Наприклад, знайома тренерка певний час хворіла. Тож її форма змінилась. Але запис клієнтів до неї був найвищим. Тому що від цього вона не стала гіршою тренеркою. Зовнішність не дорівнює кваліфікації", – пояснює Марина.

  • Соцмережі та реклама. Естетичні відео чи фото на професійній сторінці тренера – приємно для очей, але не гарантія професійних знань. Те саме стосується реклами.

"Побачила рекламу тренера: "Через мої руки пройшли тисячі задоволених клієнтів". Наприклад, у мене 10 клієнтів, це 25-28 тренувань на тиждень – достатня кількість, щоб бути на межі вигорання. Але де ці тисячі людей? Чому одні йдуть, інші приходять? У потенційних клієнтів мають виникнути сумніви, щодо кількості та якості", – розповідає Аліса.

Читайте також: Одержимість калоріями та ідеальним тілом. Як соцмережі впливають на харчові звички

Як має проходити перше тренування

Базою першого тренування мають стати елементарні вправи для перевірки фізичних можливостей людини. Наприклад, тренер може попросити новачка присісти, щоб подивитися чи може він/вона це зробити, яка допустима амплітуда, походити на місці, сісти та встати зі стільця, відтиснутись від стіни, підняти предмет з підлоги тощо.

"Перше тренування – більше про теорію, ніж практику. Завдання тренера – пояснити, як проходитимуть заняття, як оцінюватиметься прогрес. Важливо знайти контакт з клієнтом", – додає тренерка.

Табу першого заняття – високоінтенсивні навантаження. Спершу тренер має познайомитись з людиною та її організмом – як реагує на вправи серцево-судинна система, чи змінюється відтінок шкіри в процесі, як людина дихає та розмовляє – а лише потім збільшувати рівень інтенсивності.

Ознаки поганого тренера

  • Змушує терпіти біль та дискомфорт

"Біль – не ознака ефективності, а можливий показник неправильної техніки виконання вправи, завеликої кількості повторень, навантаження або навіть хвороби, про яку людина не знає", – пояснює Олена Дружиніна, лікарка зі спортивної медицини.

Відчули біль у суглобах, кістках, м’язах – зупиніться, відпочиньте, попийте води. Біль зник – продовжуйте тренування, якщо ні – закінчіть. В ідеалі тренер має направити клієнта до лікаря, щоб визначити причину дискомфорту.

Після тренування також може виникнути м'язовий біль (кріпатура). Серед його причин – виконання нової вправи або неправильне дозування навантаження. Зазвичай він має пройти за 1-2 дні після тренування. Однак якщо вам важко рухатись понад 3 дні, то слід задуматись, чи мали ви адекватне закінчення тренування (розтяжку), чи дотримувався тренер етапності навантажень, і чи мали адекватне відновлення після (сон, збалансований раціон).

  • Забороняє відпочивати та пити воду під час тренування

Залежно від виду тренування відпочинок між підходами має складати 30 сек-5 хв, а між вправами – 3-10 хв, стверджує Сергій.

Водний баланс особливо важливий під час фізнавантажень. Інакше це може призвести до гіпотонії – зниження тиску. Спортивна лікарка Аліна радить кожні 15-20 хв пити воду.

"Якщо знаєте, що вам може бути погано від води, просто змочіть ротову порожнину. Однак не треба заміняти воду ізотоніками, напоями з цукром, кофеїном, стимуляторами чи протеїном, тому що так тренер сказав. Рекомендувати таке – поза його компетентністю", – додає Аліна.

  • Призначає пігулки, аналізи, дієтичні добавки та ставить діагнози

В США та Європі тренера могли б позбавити сертифікації за це. Натомість в Україні її немає, тому проблема розмиття кордонів між лікарем та тренером – поширена. Наприклад, тренер може пояснити, що таке креатин та протеїн. Однак призначати їх може лише лікар, бажано спортивний. 

"Те саме стосується стимуляторів, бустерів тестостерону, жироспалювачів, сечогінних тощо. Це дуже серйозні препарати, які навантажують внутрішні органи. Тож якщо тренер вам таке радить, йдіть від нього", – зауважує тренерка.

У лікарській практиці Аліни була пацієнтка 40 років, якій тренер активно рекомендував вживати дієтичні добавки. Однак за 3 роки тренувань жодного разу не наполіг на зверненні до лікаря. Попри те, що жінка в процесі відчувала втому та перепади температури. Результат – діагноз гіпотиреоз (захворювання щитоподібної залози).

  • Складає раціон харчування

Це теж компетенція лікаря, зокрема дієтолога. Спортивні лікарки розповідають, що до них час від часу звертаються дівчата та жінки, які через раціон з дефіцитом калорій мають порушення менструального циклу. Часто цей раціон складає тренер. 

Він/вона може пройти фахове навчання з нутриціології. Однак і тут компетентність такого тренера обмежена. Адже нутриціолог супроводжує людину на шляху до зміни раціону: аналізує щоденник харчування, збирає з нею кожен прийом їжі, дає підказки з організації закупів тощо. Але він не розписує меню, не радить харчові добавки і не інтерпретує аналізи!

"Тренер, який не має освіти нутриціолога, може тільки пояснювати, що таке тарілка збалансованого раціону, білки, жири та вуглеводи та їхні джерела. На цьому його можливості закінчуються", – додає Аліса.

  • Приниження, образи та директивні методи тренування

Тренер має поважати особисті кордони клієнта. Образи у стилі: "Ти лінивий", "В тебе немає сили волі", "Вчора їв тортик та пив вино? Тепер відпрацьовуй!", – неприпустимі та неетичні. Вони не мотивують, а лише додають травматичного досвіду.

"Тренера не має хвилювати, що робила людина поза тренажерним залом. Наше завдання – тренувати та отримувати результат. Однак якщо людина пила алкоголь за день до цього і розповіла про це тренеру, то це лише знак, що не слід давати велике навантаження на серце", – пояснює Сергій.

Аліса додає, що дисципліна та сила волі – не моральні чесноти, як це підкреслюють деякі тренери. Це обмежений ресурс, який залежить від здоров’я, сил та генетики. 

"Наприклад, одним людям легко обмежувати своє харчування, тому що на рівні біохімії мають дуже гарні регулятори апетиту. А є люди, яким складно це робити, особливо під час стресу чи після травми", – додає тренерка.

Натомість підкреслення позитивного результату дійсно гарно впливає на мотивацію людини.

  • Проводить тренування для кількох клієнтів одночасно

Це поширена проблема на рівні спортклубу. Адже це дозволяє їм заробляти більше. Однак ефективність таких тренувань сумнівна, тому що тренер бігає від одного клієнта до іншого, упускаючи важливі деталі, наприклад, техніку виконання. 

  • Обіцяє 100% результат за певний період часу

Гучні обіцянки на кшталт "Зі мною схуднеш на 10 кг за місяць" не мають нічого спільного зі здоровим підходом до тренувального процесу. Адже на результат також впливає все те, що залишається поза залом: робота, відпочинок, стрес, харчування, сон

"Прийміть, що перші видимі результати з’являться на третій місяць систематичних занять, коли організм адаптується до навантажень", – додає тренер.

Читайте також: 1,5 л води, 10 000 кроків, 8 годин сну. Розвінчуємо популярні міфи про здоровий спосіб життя