Тренди 2024 року: що нового буде в фізактивності, харчуванні та психотерапії

Пандемія та повномасштабна війна дуже вплинули на спосіб життя українців. Наприкінці 2023 року лікарі та експерти у сферах фізактивності, психології та харчування зауважують: нині у тренді – турбота про своє ментальне та фізичне здоровʼя. 

Відтак екстремальні дієти та голодування відходять на другий план, так само, як тренування до повного виснаження. Спорт як антистрес – тепер не лиша гучна фраза, а й реальність. А психологи зазначають, що айсберг стигматизації звернень по психологічну допомогу нарешті почав танути. Розберімо детальніше, як, за прогнозами експертів, зміниться наш спосіб життя у 2024 році.

Тренди фізактивності та спорту

За спостереженнями фітнес-експерта та співзасновника мережі фітнес-студій hiitworks Ярослава Сойнікова, основні тренди наступного року:

• Збільшиться увага до технік розслаблення, йоги та медитацій. Тренд "вмерти на тренуванні" залишиться в минулому. 
• У пріоритеті будуть комплексні програми, де поєднуються вправи на витривалість і розвиток мʼязів з тренінгами для постави, гнучкості та контролю розуму.
• Силові тренування стануть популярнішими. Однак, за словами Ярослава, люди будуть прагнути не просто підкачати тіло, а опанувати його. Тож більше уваги буде приділятися вправам з вільною (підйоми штанги) та власною (TRX) вагою. 
• Функціональні тренування отримують нове народження у вигляді 3D-фітнесу. Це комплекс вправ, які виконуються в трьох площинах і допомагають сформувати тіло, яке не тільки має гарний вигляд, а й добре рухається.
• Зміниться роль персонального тренера. Він стане "менеджером фізичної форми", а не людиною, що знає багато вправ і має кубики пресу. Це підвищить попит на профільну освіту та міжнародні стандарти професійної підготовки.   

Однак у 2024 році не лише тренери покращуватимуть свої знання, а й фітнес-любителі та спортсмени. Спортивна лікарка та ендокринологиня Аліна Мошенська прогнозує підвищення обізнаності у спортивній нутриціології, а саме: 

• Акцент на підтримці водно-електролітного балансу за допомогою доказових спортивних напоїв, а не енергетиків. Українські професійні спортсмени вже пропагують це в медіа та своїх соцмережах.
• Відмова від дієт на користь збалансованого харчування. Адже у 2023 році оновлений Консенсус Міжнародного олімпійського комітету із синдрому відносного дефіциту енергії в спорті підтвердив зв'язок між дефіцитом енергії та недостатнім споживанням вуглеводів.
• Збільшення діагностики розладів харчової поведінки у спортсменів та фітнес-любителів, що стане кроком назустріч усвідомленій турботі про власне здоровʼя.

У дитячій фізактивності та спорті також будуть позитивні зрушення. Спортивна лікарка Олена Дружиніна відзначає основні дві тенденції:

• Збільшення онлайн-платформ для дитячих тренувань. Однак це не скасовує той факт, що офлайн-секції також будуть розвиватися. Тобто у дітей збільшується вибір, який спорт обрати, незалежно від місця перебування.
• Акцент на активний сімейний відпочинок через збільшення кількості зон, які це дозволяють (велодоріжок, парків, спортивних майданчиків). Лікарка радить дарувати дітям скейти, самокати, ролики. Адже це і є ті речі, які забезпечать корисний активний відпочинок. 

"Щодо підлітків, то все більше дітей такого віку будуть цікавитись військовим вишколом, де необхідна витривалість та сила", – прогнозує Олена. 

І це не єдиний тренд, на який вплинула повномасштабна війна. Збільшення кількості цивільних та військових з інвалідністю диктує тренд на інклюзивність в усіх сферах життя, включно зі спортом.

Паралельно буде розвиватися сфера реабілітації. У першу чергу покращиться освіта спеціалістів. Адже вони отримують можливість навчання за кордоном як онлайн, так офлайн, стверджує лікарка зі спортивної, фізичної та реабілітаційної медицини Марина Марчук. 

Серед інших прогнозів у сфері реабілітації:

• Рівень протезування в Україні перевищить очікування за якістю і доступністю через високу потребу.
• Буде відчутним дефіцит спеціалістів у сфері психологічної допомоги.
• Реабілітологи будуть найбільш потрібними працівниками в медицині. 

"Приблизно через два роки сформують мережу реабілітаційних закладів приватного типу, які закуплять значну частину технологій світу і створять умови для високої конкуренції в цій сфері. Частина з них зможе виконати вимоги для підписання договору з Національною службою здоров'я (НСЗУ). Так реабілітаційна допомога стане безкоштовною для певних груп населення у приватному секторі, що теж посилить конкуренцію на ринку", – підсумовує Марина.

Тренди в харчуванні 

Нутриціологиня Ольга Угнава спирається на прогнози компанії Whole Foods Market та дослідниці Ханні Рютцлер, які спеціалізуються на збиранні та аналізі світових тенденцій у харчуванні. Так, у 2024 році спостерігатимемо:

"Деякі виробники рослинного мʼяса будуть скорочувати склад продуктів на своїх етикетках до 2-3. Наприклад, гриби, горіхи, соя. Адже мʼясні альтернативи будуть виробляти під гаслом: "Чим простіший склад, тим краще", – пояснює Ольга.

• Збільшення акценту на гриби. Цей продукт набуде креативного використання. Наприклад, готуватимуть вʼялене мʼясо, бургери і навіть каву на основі або з домішками грибів.
• Гречка – світовий тренд. Це популярна їжа в Україні, але з 2024 року ця крупа набуде світової популярності. Все більше наголошують на її багатому складі мікро- та макронутрієнтів. 

"Також йдеться про те, що вирощування цієї культури корисне для ґрунту. Тож у новому році зʼявиться різноманіття продуктів з гречки: напої, молоко, мюслі тощо", – додає Ольга. 

• Мода на гостру їжу. Перець буде зустрічатися в усіх видах: цільний, молотий, маринований. Його додаватимуть в супи, салати та навіть напої.
• Виготовлення кориснішого варіанту швидкої локшини. Виробники будуть відмовлятися від консервантів та глутамату натрію. А різноманіття смаків буде досягатися натуральним шляхом.
• Кофеїн посилюватимуть адаптогенами. Це природні засоби, які стимулюють захисні сили організму та підвищують рівень енергії. Джерела кофеїну можуть бути абсолютно різними, але до них додаватимуть пребіотики або певні види грибів. 

Все це – частина цікавих світових трендів та прогнозів. Однак повномасштабна війна диктує українцям власні тренди. Дієтологи припускають, що у 2024 році: 

• Швидкість у приготуванні їжі буде в пріоритеті. Досвід блекаутів 2022 року показав, що мати продуктові заготівлі – це зручно.  

"Відтак консервація та ферментовані продукти не втратять своєї популярності, як і вуглеводні страви, які можна швидко залити окропом і зʼїсти", – додає Ольга. 

"Якщо у мирний час ця продукція була актуальною для туристів, то нині цим користуються військові. Думаю, що виробництво сублімованих продуктів буде розвиватися в плані якості та різноманітності продуктів", – пояснює дієтологиня Євгенія Розум.

• Збільшення споживання рафінованої та переробленої їжі. Через погіршення фінансової спроможності українців, проблеми з працевлаштуванням та зростання цін, ймовірно, українці віддаватимуть перевагу не тільки швидкій їжі, а й дешевій. Євгенія припускає, що збільшиться споживання таких продуктів, як ковбаси, сосиски, сардельки тощо.
• Ощадливе використання або усвідомлене споживання продуктів. Ще на етапі закупів українці будуть прораховувати, скільки насправді їжі потрібно, щоб потім не викидати. Цей тренд частково також продиктований фінансовими можливостями. Однак, ймовірно, на це також вплинув досвід блекаутів, коли холодильники працювали нерегулярно.
• Тяжіння до локальних продуктів. Тренд на все українське стосується не лише одягу, а й продуктів. Адже підтримуючи місцевий бізнес, українці матимуть переваги для свого здоровʼя. Оскільки локальні продукти (овочі, фрукти, ягоди, мʼясо) більш цінні за своїм поживним складом. 
• Відмова від дієт, суперфудів та пошуку "чарівних пігулок для схуднення". Поступово мода на це минатиме.

Окреме важливе місце займатиме тренд на вивчення звʼязку між ментальним здоровʼям та харчуванням. Адже стрес, повʼязаний з повномасштабною війною, збільшив випадки збільшення ваги та частоти розладів харчової поведінки, підсумовує Євгенія. 

Тренди в психології

Повномасштабна війна "підсвітила" важливість піклування про своє ментальне здоровʼя. Тож психологи прогнозують, що основним трендом на 2024 рік буде турбота про свій психічний стан.  

"Нині люди не просто звертаються до нас з розладами, а зʼявляються запити: "як підвищити самооцінку", "як почуватися добре у своєму житті", "як брати відповідальність", "як працювати зі своїми страхами" тощо", – ділиться досвідом психіатриня та когнітивно-поведінкова психотерапевтка Софія Влох. 

Тренд на турботу про психічне здоровʼя породжує й інші тенденції:

• Поступове зменшення стигматизації психологічної допомоги. За власними спостереженнями психологині у методі когнітивно-поведінкової терапії Анни Явтушкевич, все більше людей звертаються по психологічну допомогу. Відтак думки "це соромно", "зі мною щось не так, якщо мені потрібно звернутися до спеціаліста" поступово перетворюються на пережитки минулого.

Анна Явтушкевич

• Покращення доступу до психологічної допомоги. Зʼявляються волонтерські організації, просвітницькі проєкти, публічна діяльність спеціалістів, спрямована на психоедукацію – пояснення необхідної інформації у сфері психічного здоров'я, труднощів, можливих наслідків та особливостей допомоги, стверджує Анна. З іншого боку, це також породжує необхідність та доступ до навчання фахівців у цій сфері. 

"Але в нас все одно зберігається великий брак психіатрів та медичних психотерапевтів, які можуть ставити психічні діагнози. Це реальна проблема. Курси та вебінари "не виростять" таких фахівців", – додає Анна Кочуренко, психологиня у методі когнітивно-поведінкової терапії.

• Орієнтація на кризове консультування. З великою війною зросла потреба у психологічній допомозі, повʼязаній з кризою, стресом, переживаннями та обробкою травми (втрата, насильство). Однак, за словами травматерапевтки та медичної психологині Оксани Степанюк, в українських психотерапевтів місцями обмежений такий досвід роботи. Тож у наступному році буде тренд на переймання знань від іноземних спеціалістів.

Нині психологи помічають адаптацію до життя в умовах війни. Натомість ті, хто виїхав, адаптувались до життя за кордоном. Анна Кочуренко припускає, що наступним етапом буде ще сильніше посттравматичне зростання. Тобто випробування продовжать загартовувати українців, зробивши їх стійкішими та більш адаптивними до викликів життя.

"Але щоб досягти посттравматичного зростання, людина має бути в дорослій позиції. Тобто має брати відповідальність за свої життя, фінанси, безпеку, сімʼю, рішення та майбутнє. Це некомфортна позиція, але зараз помічаю за запитами, що люди втомились чекати. Вони мають конкретні бажання та дії. Втративши забагато, українці зростають, стають більш свідомими та відповідальними за своє життя. Не всі, звісно, але тенденція позитивна", – додає Анна Кочуренко. 

З іншого боку, обставини війни породили нові запити, з якими українці будуть працювати і у 2024 році: 

• Проблеми в сімейних стосунках. Життя на відстані через війну призвело до розчарування, сумнівів та великих особистих трансформацій. Це актуально не лише для цивільних пар, а й для військових, каже психологиня та арттерапевтка Дарія Кудінова. Також, за її спостереженнями, збільшилась актуальність питання стосунків батьків та дітей, які живуть на відстані.

• Фінансовий тиск. Погіршення матеріального становища впливає на психічне здоровʼя. Бо важко відчути щастя, коли постійно хвилюєшся, чи є гроші на їжу, одяг та інші базові потреби, додає Анна Кочуренко. Ба більше, фінансові труднощі ускладнюють доступ до психологічної допомоги.
• Адаптація військових, які отримали поранення чи демобілізувалися, у цивільне життя. Поки що це питання відкрите. Наступного року воно стане ще нагальнішим, ніж у 2023 році.
• Тривожні, депресивні та психосоматичні розлади будуть молодшати. Відтак наступного року зросте потреба у терапії для підлітків. За спостереженнями Дарії, нині збільшується запит від батьків щодо майбутнього підлітків. Адже постає дилема: юнаки воліють піти в армію, а батьки хочуть відправити їх за кордон на навчання. А підлітки, які там вже живуть, сумують за домом і хочуть повернутися.

Сьогодні багато говорять і про ПТСР та його розвиток як у цивільних, так і військових. У 2024 році ця тема зберігатиме свою актуальність. 

"Але є труднощі з діагностикою. Адже, за протоколами, ПТСР можуть діагностувати лише через пів року після завершення ситуації. Тобто офіційно ми не можемо встановити такий діагноз. Але розуміємо, що його прояви вже є в українців: перезбудження, флешбеки, нічні жахи, втрата звʼязку з реальністю та часом. Тому можу прогнозувати, що кількість людей з такими проявами наступного року буде лише збільшуватись", – пояснює Оксана.

Однак Софія додає, що розвиток нейропластичності та резильєнтності також буде спостерігатися у новому році: "Це не про відсутність стресу, а про можливість пройти через нього і мати гарне життя, помічати та насолоджуватись його моментами. Це допоможе українцям рухатись вперед. Адже це і є цінністю життя – йти вперед, до перемоги".