Здоровий спосіб життя збереже молодість мозку. Нейробіологиня пояснила, чи це правда

Науковці з Університету Бонда та Університету Гріффіта в Австралії виявили зв’язок між хворобою Альцгеймера та щоденним споживанням таких продуктів, як гамбургери та піца.

А дослідження, опубліковане в журналі JAMA Neurology, свідчить, що здоровий спосіб життя (фізактивність, збалансоване харчування, відмова від паління та алкоголю) може уповільнити когнітивні порушення. 

І це лише декілька нещодавніх досліджень про здоровʼя мозку. Насправді з кожним місяцем зʼявляється дедалі більше свідчень про ймовірні звʼязки між способом життя та старінням цього органу. 

Тож чи дійсно зміни в поведінці та звичках можуть захистити мозок людини від деменції чи хвороби Альцгеймера? Про все це LIGA.Life розпитала Нану Войтенко, нейробіологиню та ректорку "Академії Добробут".

Нана Войтенко

Старіння мозку в центрі уваги

"Наука настільки швидко розвивається, що ми подолали майже всі захворювання  – причини ранньої смертності людства. Наприклад, зараз можна вилікувати інфекційні, серцево-судинні хвороби або ж онкологію, які раніше масово вбивали людей", – пояснює Нана. 

За даними ВООЗ, очікувана тривалість здорового життя зросла з 58,3 року (2000) до 63,7 (2019) в усьому світі. Так люди почали доживати до інших серйозних хвороб, зокрема: хвороби Альцгеймера та Паркінсона, розсіяного склерозу тощо. 

Станом на 2023 рік понад 55 млн людей у всьому світі мають деменцію. За даними ВООЗ, щороку фіксують майже 10 млн нових випадків, що робить деменцію сьомою провідною причиною смерті та однією з головних причин інвалідності у світі.

Усі ці хвороби виникають через порушення певних молекулярних механізмів нервової системи, зокрема головного мозку.

"Саме в цьому і є складність вивчення цих недуг. На відміну від інших органів, мозок людини настільки унікальний, що вивчення його захворювань на моделях щурів чи мишей – дуже умовне і не сильно наближене до людської природи. Тому більшість з того, що ми знаємо, наприклад, про причини виникнення хвороби Альцгеймера – лише теорії", – пояснює нейробіологиня.

Факт: цей розлад виникає внаслідок накопичення бляшок (бета-амілоїдів) та клубочків (волокна тау-білків). Але що є першопричиною? Генетика? 

Однак є безліч припущень щодо того, як відстрочити старіння мозку, відтак профілактувати розвиток деменції. Розберемо їх детальніше.

Спосіб життя та старіння мозку

За словами нейробіологині, є ряд досліджень, які підтверджують звʼязок між способом життя та розвитком хвороби Альцгеймера. Однак це лише кореляція, а не достеменні докази. У будь-якому разі зміна способу життя на більш здоровий точно не нашкодить ні мозку, ні іншим органам та системам.

• Дефіцит вітамінів D та B12, а також омега-3 підвищує ризик хвороби Альцгеймера.

"Дійсно є дослідження ізраїльських вчених, яке показало, що дефіцит вітаміну D повʼязаний з розвитком хвороби Альцгеймера. Піддослідними стали дві групи жінок: ті, що носять закритий одяг у звʼязку з релігією, і ті, що ні. Результати показали, що у людей, які носять закритий одяг (отже, перешкоджають отриманню вітаміну D природним шляхом) на 50% частіше зустрічається ця хвороба, – розповідає Нана та наголошує, – але це нічого не доводить, а лише показує ймовірний звʼязок".

Ще одне дослідження виявило, що в екваторіальних країнах рівень розсіяного склерозу значно нижчий, ніж, наприклад, в скандинавських. Це повʼязують з доступом до природного засвоєння вітаміну D. Адже жителі африканських країн живуть у більш сонячних умовах, ніж Норвегії, Швеції чи Фінляндії.

"З іншого боку, в цих кореляціях є багато "але". Наприклад, в нерозвинених країнах тривалість життя менша. А в північних країнах Європи люди можуть контролювати рівень вітаміну за допомогою добавок", – додає експертка.

Інші дослідження підтвердили важливість омега-3 та вітаміну В12 для здоровʼя мозку і зниження ризику хвороби Альцгеймера.

"Але все це лише звʼязки, а не докази. Поки в нас немає прямих підтверджень того, як вітаміни чи жири впливають на хворобу, зарано робити висновки", – додає нейробіологиня.

У будь-якому разі слідкувати за рівнем вітамінів та мінералів в організмі не буде зайвим. Для цього слід проходити щорічні чекапи та скринінги.

• Брак сну призводить до накопичення факторів, які провокують хворобу Альцгеймера.

"Дослідження, проведені в США, показали, що є звʼязок між постійним недосипанням та захворюваннями мозку, зокрема хворобою Альцгеймера. Через брак сну відбувається накопичення бета-амілоїдів, які призводять до розвитку хвороби. Але знову ж таки, поки що це на рівні кореляції", – пояснює Нана.

• Здоровий кишківник – здоровий мозок.

Недарма кишківник називають "другим мозком". Його населяє приблизно 500 різних видів бактерій, які виробляють чимало корисних речовин. Усі разом вони складають цілу імперію під назвою "мікробіом". 

Через збільшення "шкідливих бактерій" в кишківнику, вироблення серотоніну погіршується, що може негативно впливати на роботу мозку, зокрема його "операційного директора" – гіпоталамусу. 

"Працівники Центру дослідження хвороби Альцгеймера (США) виявили, що у людей, які вже мають цю хворобу, спостерігається певний (10%) дефіцит корисних бактерій", – додає експертка. 

Але як підтримати баланс бактерій в мікробіомі? За допомогою здорового раціону!

• Збалансований раціон – ключ до здоровʼя мозку.

Для вдалої співпраці і функціонування мозку та мікробіому кишківника необхідне збалансоване харчування. Тобто отримання білків, жирів, вуглеводів, клітковини, вітамінів, мінералів тощо.

Тож це неправда, що для підтримки молодості та здоровʼя цих органів корисні лише окремі продукти: ягоди, горіхи, насіння, риба та морепродукти. 

"В усьому має бути міра. Ці продукти корисні, адже містять клітковину, цінні мікроелементи та жири. Але наш мозок – занадто складна структура, щоб лише якась одна речовина могла сприяти його здоровʼю", – спростовує Нана.

• Регулярна фізична активність позитивно впливає на роботу мозку.

Дійсно, є теорія, що щоденна фізактивність покращує роботу мозку і затримує розвиток деменції.

"Під час рухливості мʼязи виробляють речовини, які потрапляють в мозок і позитивно впливають на зʼєднання між нейронами. Збільшення фізактивності – гарна профілактика старечої деменції, але, на жаль, не панацея від хвороби Альцгеймера", – зауважує нейробіологиня.

• Паління, алкоголь та наркотичні речовини прискорюють старіння мозку.

І алкоголь, і наркотики вільно проникають через всі мембрани та негативно впливають на усю машинерію головного мозку. Однак у випадку алкоголю важлива доза. Тобто спирт з одного келиха вина не вплине суттєво на мозок людини вагою 70-80 кг. Його концентрація має бути вищою, щоб це сталось. 

"Але це стосується лише дорослих людей. Чому в усьому світі алкоголь дозволяють споживати з 21-го року? Тому що у нашому мозку до цього віку активно формуються нові нейронні звʼязки. Поки цього не сталось, будь-яка концентрація алкоголю буде шкідливою для мозку", – зазначає експертка.

Щодо паління, то нікотин більше впливає на здоровʼя легенів, ніж мозку. Але чи це виправдовує його дію? Аж ніяк!

• Контролюйте рівень цукру та холестерину для підтримки здоровʼя мозку.

"Підвищений рівень глюкози в крові може призвести до деменції. Нестача глюкози в нервовій тканині (на це вказує її підвищення в крові) може призвести до збою роботи клітин, що призведе до змін у функціях мозку", – пояснює нейробіологиня. 

А холестерин впливає на звуження судин. Результат – брак кисню, що призводить до загибелі нейронів, отже, погіршує роботу мозку.

• Соціальні звʼязки та інтелектуальна праця відстрочують старіння мозку.

Спілкування, нові враження (наприклад, подорожі) та інтелектуальна праця активують мозок. Наприклад, під час розмови з іншими ми отримуємо інформацію, аналізуємо її, співвідносимо зі знаннями і так далі. Це все активує нейронні звʼязки через постійне передавання сигналів між ними. Якщо цього не відбувається, то звʼязки деградують, а мозок поступово старіє.

"Літні професори, які активно працюють, аналізують дані, пишуть статті, довше зберігають нормальне функціонування мозку. Звідси й поради: розгадуйте кросворди, грайте в шахи, вивчайте мови, читайте. Все це активує та підтримує здоровʼя мозку, – наголошує Нана та додає, – але все це працюватиме, якщо мозок здоровий. Кросворди та шахи точно не вилікують людей, які вже мають хворобу Альцгеймера".

• Контроль стресу корисний для стану мозку.

Ви, напевно, помічали, що під дією хронічного стресу складно зібрати думки в купу і розвʼязати задачку чи скласти успішно іспит. Все тому, що стрес та тривожність підвищують рівень кортизолу (гормону стресу). Це корисний механізм, але якщо його дія тимчасова.

Поступово він почне вбивати нейрони і негативно впливати на роботу окремих частин мозку, зокрема гіпокампа. Під дією хронічного стресу він може навіть зменшитись у розмірі, ніби стискаючись. Все це рано чи пізно погіршить когнітивні функції, наприклад, памʼять чи здатність приймати рішення.

"Саме тому важливо розвивати стресостійкість та знаходити речі, які відволікають від стресу. Для кожної людини це може бути щось своє: спорт, медитація, молитва, зустріч з друзями тощо. Наприклад, я щороку прикрашаю ялинку на Новий рік. Деякі дивуються: "Ну як можна це робити під час війни?" Але для мене це терапія. Моя мама робила це, який би важкий час ми не переживали. Тож нині у кожного українця, скажімо, соціальна зобовʼязаність підтримувати себе, щоб дожити до перемоги психічно здоровим і відроджувати країну разом", – підсумовує нейробіологиня.